Однак від кінського ще гірший біг, який
Аж із осердя нерухомості початий... Галоп завмерлий!
Чвал, який ані здригнеться, а все мчить та й мчить...
Торкається до лавки.
Куди прямуєш, лавко?
До мети якої отак ти, немов шалена, преш? У що?
Куди?
До чого?
О, все, все, все, дерева й камені,
Будинки й храми, земля та небо, все,
Мов у галопі кінь! Не ворушитимусь!
У статую перемінюся, щоб загальмувати
Цей біг!..
Стоїть нерухомо.
Можливо, спиниться цей біг...
Патетично, здіймаючи руки вгору.
Дарма! Дарма!
Я сам теж мчу! Лечу! Я галопую!
Я у галопі кінь!
Грім.
Фіор виходить.
ЛАКЕЇ (розлючено):
Рвати!
Душити!
Громити!
Вирізати!
Роздирати!
Добивати!
І галоп, галоп, гоп-ца-ца!
І галоп, галоп, гоп-ца-ца!
Завіса
Акт ІІ
Вхідна галерея замку Гімалай, ліворуч вхід до бальної зали, углибині подіум для модного дефіле. Князь і Княгиня зустрічають гостей, Лакеї.
ГОСТІ (заходячи):
Ах-ах, ах-ах-ах, бал то є бал!
Ах-ах, ах-ах-ах, ото мені є бал!
КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ:
Ах-ах, ах-ах-ах, вітаю вас, вітаю вас!
Ах-ах, ах-ах-ах, кланяюся, кланяюсь!
Заходить Шарм у мисливському костюмі, веде Альбертинку в плащі, а також Злодійчука на повідці, який підстрибує і нюшить; Шарм обвішаний кількома коробками з дамськими туалетами.
КНЯЗЬ (до Лакеїв):
Гей там, вікна!
Осінь, гей, осінь!
КНЯГИНЯ: Пготяги жахливі!
КНЯЗЬ: Це, слово честі, Шагм.
ШАРМ: Неважко здогадатися. Як ви тут, мамо? Як ви тут, батьку? Багато гостей?
КНЯГИНЯ: Багато на висоті. Як ся маєш, Шагме, здається, ти знову пгоггався по саме нікуди, але скажи мені, що це за індивідуум на повідці, сподіваюся, не пес? Я гішуче забогоняю пгиводити псів на мої бали!
ШАРМ: Таж хіба не видно, що цей пес гадше умовний? Це гізновид лакея в дикому пегвісному стані, а тгимаю я його на повідці, бо це безпечно, інакше він міг би щось поцупити. Дозволь, мамо, дозволь, тату, оце мадемуазель Альбегта Кгзек, донька кгамагя з Гинку...
КНЯЗЬ: Mes hommages![25] (Убік.) Пготе я не дуже гозумію, в якій голі ти пгиводиш сюди цю кгамагівну. Мабуть, у голі, я пгипускаю, кокотки...
КНЯГИНЯ: Позбав нас цього!
ШАРМ: Одгазу скандал. Авжеж, я не запегечую, соус cапгісті, що справив їй цей капелюшок, а Фігулет, який завжди мусить наслідувати мене, зафундував їй оці туфельки, і взагалі ми зафундували їй се і те з гагдегоба. Але вона нагазі не хоче приймати коштовні пгикгаси, не кажучи вже пго чеки, тож вона не є кокоткою. Уся штука в тому, що це моделька, гозумієш, тату, я підсунув її Фіогові для дефіле. Фіогові потгібна моделька, щоби пгезентувати свої витвоги. А вона зггабна. Пгинагідно побачить замок... освоїться... Печія. Хандга. Владиславе, ін’єкцію! (Владислав робить йому ін’єкцію.)
КНЯГИНЯ. Пгошу, тю-тю-тю, пгошу. Якщо ця кокотка є моделькою, то в голі модельки вона може бути й кокоткою, тю-тю, пгошу-пгошу на висоті, тю-тю!
КНЯЗЬ: Тю-тю-тю! (Збоку до Альбертинки.) Мі-мі-мі! Ням-ням!
КНЯГИНЯ: Мовчи!
Заходять Патрон і Генерал у мішках, із яких стирчать лише голови. На обличчях маски.
КНЯГИНЯ: Оце вже мені масочки!
КНЯЗЬ:
У тих ото мішках
Секгет майбутності ховається!
РАЗОМ:
Ах-ах, ах-ах-ах, бал то є бал!
Ах-ах, ах-ах-ах, вітаємо, вітаємо!
ПАТРОН (підстрибуючи): Гням хауту купоту лу!
ГЕНЕРАЛ (підстрибуючи): Мнютубабунемму-у-у-у...
ПАТРОН: Бу-у-у! Плап!
КНЯГИНЯ: Боже!
КНЯЗЬ: Коголево моя, це вони так намагаються збегегти інкогніто! Ха-ха!
КНЯГИНЯ: Ага-а!..
ГЕНЕРАЛ: Плюп.
ПАТРОН: Пляп.
РАЗОМ (люб’язно): Плюп-пляп плюп-пляп плюп-пляп!
КНЯГИНЯ (нажахана): А-а-а!
РАЗОМ:
Ах-ах, ах-ах-ах, бал то є бал!
Ах-ах, ах-ах-ах, оце мені є бал!
ШАРМ (Альбертинці): Тільки не тгемтіть, будь ласка, почувайтесь, як удома, пгошу, пгошу сюди! (Виводить її на подіум.) Спеціальне підвищення для модельки, пгошу. (Ставить її на підвищення.) Загаз пгийде маестго Фіог. Соус буггуньйон! (Злодюжці.) Фу!..
ВЛАДИСЛАВ: Він дуже рвійний є, з вашої ласки.
Альбертинка знімає плащ за допомогою Шарма. Блискучий туалет, помпезна зачіска, боа, рукавички, кольє, парасолька, капелюх у руці, муфта й інше... Її так пообвішували всім цим, що ледве може ворушитися.