УСІ: О-о-о-о-о-о!
ШАРМ (трохи знічений): Бо це, уяви, мамо, я кольє, Фігулет боа, я гукавички, Фігулет пагасольку... (Злодюжці.) Фу-у-у-у...
ВЛАДИСЛАВ: Дуже він є рвійний, з вашої ласки.
КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ (до осіб, які заходять із глибини сцени): Вітаємо, ах, вітаємо!
Заходить Маркіза в мішку, під маскою.
КНЯГИНЯ: Га?
МАРКІЗА (незграбно підстрибуючи): Глю-глю-глю-глю-глю.
КНЯЗЬ: Га?
МАРКІЗА: Глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю!
КНЯГИНЯ: Е?
КНЯЗЬ: У?
МАРКІЗА. Глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю-глю!
КНЯГИНЯ (Князеві): Таж, Маугіцію, пгошу тебе, це нестепгно, спгобуй якось погозумітися! Поговоги з ними.
КНЯЗЬ: Поговогити? (Обережно.) Гуа-гуа?
МАРКІЗА: Глю-глю-глют!
ПАТРОН: Плют-плат!
ГЕНЕРАЛ: Плат-плют!
КНЯЗЬ: Плот-пліт. (Княгині.) Навіть вільно можна говогити, тільки незгозуміло, що вони відповідають.
Маркіза робить страхітливий стрибок убік.
КНЯГИНЯ: Що це стгибнуло?!
ГЕНЕРАЛ і ПАТРОН (оскаженіло): Плаплаплаплаплаплау-у-у-у-у-у!
КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ:
Ах-ах, ах-ах-ах, бал то є бал!
Ах-ах, ах-ах-ах, оце мені є бал!
Кріселка лорда Блоттона!
(Кланяються гостям, які заходять із глибини сцени.) Вітаємо, вітаємо!
Заходить Фірулет у мисливському костюмі, веде на повідці Злодюжку, такого самого, як у Шарма.
ШАРМ (бачить це): Ай! Тьху! Нахабство!
ФІРУЛЕТ: Три без фігури!
ШАРМ: Квагта в чигвах!
ФІРУЛЕТ: Малий шлем у фігурах!
ШАРМ: Дублюю!
ФІРУЛЕТ: Дублет на дублет!
ШАРМ: Пас!
ФІРУЛЕТ: Пас!
Стрімко походжають разом зі своїми Злодюжками, один під носом у іншого.
ШАРМ (спиняючись): Напгавду, you know me, це вже занадто, я спгавляю їй капелюх, ти, багоне, спгавляєш їй боа, я гукавички, ти туфельки, я пгибуваю в мисливському костюмі з диким злодійчуком на повідці, і ти, багоне, пгибуваєш у мисливському костюмі з диким злодійчуком на повідці! Таж, пегепгошую, що це за мавпування?!
ФІРУЛЕТ: Дублюю! Дублет на дублет! А як ти, графе, гадав? Що в тебе монополія на злодійчуків? Мені теж можна! У тебе, графе, свій! (Тихіше, трохи засоромлений.) А в мене свій...
ШАРМ (тихіше): Нахабство, я ж кажу...
АЛЬБЕРТИНКА (несподівано): Мгг-мг... мг...
КНЯГИНЯ: А це... Це що таке?
АЛЬБЕРТИНКА: Мг... (Засинає стоячи.)
КНЯЗЬ: Щось начебто заснула...
Вітер виє осінній, вікна хряскають, світло блимає.
КНЯЗЬ: Ото вже погода, нехай йому...
ШАРМ (тихіше): Вона часом засинає...
АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Важко... Ой, важко...
ФІРУЛЕТ (тихіше, Шармові): Часто засинає?
ШАРМ (з мукою, Фірулетові): Відтоді, як цей злодюжка запхав їй гуку в пазухи, поки вона спала, постійно засинає. Засинає за кожної нагоди.
АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Важко...
ФІРУЛЕТ: Вона засинає, бо хоче, щоб він їй знову руку запхав... у пазухи — або й в інше місце... (До свого Злодійчука.) Фу-у-у-у...
ШАРМ (до свого Злодійчука): Фу-у-у-у!.. Лежати! (Фірулетові.) Щоб він їй запхав! Щоб я запхав! Я! (Сором’язливо.) Вона досі гадає, що то була моя гука...
ФІРУЛЕТ (поривчасто): То й запхай їй, графе!
ШАРМ: За кого ти мене маєш?!
ФІРУЛЕТ: Запхай їй, графе!
ШАРМ: За кого ти мене маєш?!
Тиша.
АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Нагота...
ФІРУЛЕТ: Що вона сказала?
ШАРМ: Нагота...
ФІРУЛЕТ: Нагота?
ШАРМ: Нагота...
ФІРУЛЕТ: Нагота? Нагота? Наготи хоче?
ШАРМ: Наготи... зі мною...
ФІРУЛЕТ:
Роздягнися, графе!
Якщо вона з тобою прагне наготи,
То роздягнися догола!
ШАРМ: Багоне, ти збожеволів?!
ФІРУЛЕТ: Якщо вона з тобою прагне наготи, то роздягнися, графе!
ШАРМ: Гоздягнутися?
ФІРУЛЕТ: Ха-ха-ха!
ШАРМ (розлючений): Що, багоне? Що, багоне?!
ФІРУЛЕТ: Ха-ха-ха, графська нагота!
ШАРМ: Що це знову таке, багоне?
ФІРУЛЕТ: Голий граф наголяса, ха-ха-ха!
ШАРМ: Голий багон наголяса, ха-ха-ха!
ФІРУЛЕТ: Граф без трусів, ха-ха-ха!
ШАРМ: Багон без тгусів, ха-ха-ха!
ФІРУЛЕТ: Дублюю!
ШАРМ: Дублет на дублет!
ФІРУЛЕТ: Пас!
ШАРМ: Пас!
Мовчання.
АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Наго-о-о...