Ве-е-е!
Ве-е-е!
Виходять до бальної зали.
Тиша.
АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): На... на-а-а-аго...
Заходить Фіор.
ФІОР: Тихо.
Спокій.
Зрозуміти...
Збагнути...
Обміркувати...
Тиша. Спокій. Ніщо не ворушиться.
АЛЬБЕРИНКА (крізь сон): На-а-а... на-аг...
ФІОР: Що це вона?
Тиша.
Ніщо не ворушиться і мчить усе
Сторч уперед...
Тиша.
Куди?
Рвучкий вітер, світло змигує, вікна хряскають.
АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): На-а-а-аг...
Із двох боків сцени виходять Шарм і Фірулет у плащах і циліндрах, із пістолетами, тут-таки Злодюжки на повідцях.
ШАРМ і ФІРУЛЕТ: Вогонь! (Стріляють, схибили, міняються місцями, уклони.) Вогонь! (Стріляють.)
ФІРУЛЕТ: Пас.
ШАРМ: Пас.
Кидають пістолети.
Підходять одне до одного зі Злодюжками на повідцях.
ШАРМ: Клятий... убити тебе, убити, убити...
ФІРУЛЕТ: Клятий... убити тебе, убити, убити...
ШАРМ: Знищити тебе...
ФІРУЛЕТ: Убити тебе...
Вдивляються один в одного.
ШАРМ: Я наче в дзегкало стгіляю...
ФІРУЛЕТ: Я наче в дзеркало стріляю...
АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): На-а-аг...г...г...
ШАРМ і ФІРУЛЕТ: Знову!
ФІРУЛЕТ (довірчим тоном): Роздягнися...
ШАРМ (довірчим тоном): Гоздягнися...
ФІРУЛЕТ (виклично): Я знімаю штани!
ШАРМ (виклично): Я знімаю штани!
ФІРУЛЕТ: Пас.
ШАРМ: Пас.
ФІРУЛЕТ: Дарма!
ШАРМ: Дагма!
ФІРУЛЕТ (довірчим тоном):
...Твоє розлізло-вихудле...
Твоє анемічно-ревматичне...
Твоє рафіновано-виплекане...
ШАРМ (довірчим тоном):
...Твоє согом’язливо-випещене...
Твоє делікатно-витончене...
Твоє фатально викгивлене...
ФІРУЛЕТ: Це ти кажеш сам до себе?!
ШАРМ: Ні, до тебе!
ФІРУЛЕТ: До тебе я до себе!
ШАРМ: До себе я до тебе!
ФІРУЛЕТ: Пас!
ШАРМ: Пас!
АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): Наг...
ШАРМ і ФІРУЛЕТ. Знову!
ФІРУЛЕТ: О, яка мука!
ШАРМ (із запалом): ...Бо вона гадає, що це я, що це я був... що це я їй запхав...
ФІРУЛЕТ: Але це не ти був, графе! Запхай їй зараз!
А як не хочеш, то тримай міцніше на припоні
Свого злодійчука, бо він запхає,
Як він уже був запихав!
Злодійчуки смикаються на повідцях.
ШАРМ: Кляті пси! Їм усе дозволено.
А я мушу согомитися!
АЛЬБЕРТИНКА (крізь сон): На-а-а...
ШАРМ і ФІРУЛЕТ (гамуючи Злодійчуків): Знову!
Кляті пси!
Музика. Із бальної зали виходять Князь, Княгиня, Прелат, Фіор і гості в історичних костюмах, наприклад: Цар Микола ІІ, Кайзер, Ленін, Пілсудський. Распутін, Гітлер, Сталін... Слідом за ними Замішковані, тобто Патрон, Генерал, Маркіза, Гуфнаґель і Професор. Розпочинається велика історична кадриль. У цю кадриль в’їжджає Курінь Лакеїв — паніка (тим часом постать у чорному вбранні встромляє поміж танцівників жердини з написами: «1914 — 1918», «1930, Криза», «1935, Іспанія — Абіссінія», «1939 — 1945» та інші.
Альбертинка вглибині на подіумі, поряд Лакейська група, Шарм і Фірулет зі Злодюжками попереду.
Усі танцюють. кружляють, танцювально й сонно.
УСІ (piano):
Ох-ох, ох-ох-ох, бал то є бал!
Ох-ох, ох-ох-ох, оце мені є бал!
КНЯЗЬ і КНЯГИНЯ:
Гей бал, о бал, ах бал, цей бал,
Аж сяє від пишноти зал!
Тож гайда разом у танок —
Хай бал зміїться, мов в’юнок!
УСІ (голосніше):
Танок схитне паркет, мов струс —
Хай бал шорошить гордий вус!
ФІОР: Гей бал, цей бал, ах бал, о бал!
Хай кожен щось своє наснить.
Прийде і вирізьбить Фіор
З тих снів узір прийдешніх днів!
ЗАМІШКОВАНІ (ошаленіло, танцюючи):
Гяу, папагу куку го
Ііі патапу тата сама