ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ
Ой, на горі та женці жнуть
Ой, на горі та женці жнуть,А попід горою,Яром-долиноюКозаки йдуть.Гей, долиною,Гей, широкою,Козаки йдуть.
Попереду ДорошенкоВеде своє військо,Військо запорізьке,Хорошенько.Гей, долиною,Гей, широкою,Хорошенько.
А позаду Сагайдачний,Що проміняв жінкуНа тютюн та люльку,Необачний.Гей, долиною,Гей, широкою,Необачний.
«Гей, вернися, Сагайдачний,Візьми свою жінку,Віддай тютюн-люльку,Необачний!Гей, долиною,Гей, широкою,Необачний!»
«Мені з жінкою не возиться,А тютюн та люлькаКозаку в дорозіЗнадобиться!Гей, долиною,Гей, широкою,Знадобиться.
Гей, хто в лісі, озовися!Та викрешем вогню,Та закурим люльку,Не журися!Гей, долиною,Гей, широкою,Не журися!»
Стоїть явір над водою
Стоїть явір над водою,В воду похилився;На козака пригодонька:Козак зажурився.
Не хилися, явороньку,Ще ти зелененький!Не журися, козаченьку,Ще ти молоденький!
Не рад явір хилитися —Вода корінь миє;Не рад козак журитися —Да серденько ниє!
Ой поїде в МосковщинуКозак молоденький —Оріхове сіделечкоІ кінь вороненький.
Ой поїде в МосковщинуДа там і загине,Свою рідну УкраїнуНавіки покине.
Скаже собі насипатиВисоку могилу,Скаже собі посадитиВ головках калину.
Будуть пташки прилітатиКалиноньку їсти,Будуть йому приноситиОд родоньку вісти!..