Кукурікати – довго чекати («Цільну годину на дорозі прокукурікала»).
Куфир – скриня для одягу.
Лагодзінки – цукерки, смачні речі.
Лапацони – великі букви, великі намистини, великі помідори, великі ґудзики.
Лахмітник – бідний.
Ликавий – ласий на дармове пригощання.
Лідавий (лядовий) – кепський, поганий («Вибачєй, лідаву вістку принесла»).
Лущити – обговорювати, переговорювати («Ото вже Настю що облущили, то облущили»).
Любилиз – той, що вельми любить цілуватися.
Любовальниця – жінка, щедра на почуття, закохана.
Майтки – труси (полонізм).
Марака – надокучлива людина («Марака гірше того пса»).
Маруда – докучлива, плаксива дитина (і людина взагалі), яка сама не знає, чого хоче.
Мацюлька – маленька.
Мохулі – журавлина, бруслина.
Навощений – вельми прибраний, блискучий, а ще в значенні – на щось налаштований.
Навроки, зуроки – слова з потаємним змістом.
Неїн – її.
Ничка – дитина, яка не хоче спати.
Ногавиці – штани.
Опецьок – те, що й клецьок.
Оцибенська – фальшива, несправжня людина.
Пампуха – рожевощока, пишна жінка.
Пацьори – намисто.
Петрусь – комаха – божа корівка, сонечко, бедрик.
Пиркальовий – цінний в уяві когось більше, ніж насправді, той, що пишався собою («Пиркальовий парубок»).
Питлювати – молоти зерно (пшеницю) лише на біле борошно.
Плентало – той, що повільно ходить, не поспішає («На цілий куток плентало»).
Плентух – той, що розповсюджує чутки, плітки («Гіршого плентуха, як Хома, у селі нима»).
Політок – підліток.
Поплава – сіно, залите водою (дощами).
Попова свинка – замурзана людина, дитина («Чистий, як попова свинка в дощ»).
Попруга – пасок, ремінець.
Прадьонки – вечорниці (на них пряли).
Пражанка – кип’ячене молоко.
Присипана – засніжена (дорога, вулиця).
Пумнєтуха – товчена варена картопля, пюре, а ще так казали про людину, котра довго кудись збирається.
Радюга – ряднина.
Рахмана – довірлива, така, що дається в руки, зворушливо слухняна («Рахмана, як курка-сидуха»).
Рипиця – жіноче лоно, ще – дупа.
Рогатниця – відьма, а також погана жінка.
Роз’яснитися – поліпшити собі настрій.
Розвезяний – хворобливий, розклеєний, а ще – непевний у собі («Що ти розвізся, як кисіль по мисці?»).
Розобраний – роздягнутий.
Ропуха, ропшина – вельми товста жінка, котра не слідкує за собою.
Росавиця – русалка, а також жінка чи дівчина, котра йде кудись надто рано.
Рубель – пристрій для прасування, може бути те, що й качалка, ще – замашний предмет.
Ружок – острівець, урочище серед болота.
Сабанити – сварити за щось дітей, швидше добродушно.
Сагонити – швидко йти, майже бігти.
Сенди-тенди – туди-сюди, робити щось періодично, безцільно («Так і совається цільний день сенди-тенди»).
Сидуха – курка, що висиджує яйця.
Смирдюха – самогонка, переважно з буряка («Знов налигався смирдюхи?»).
Стіменний – скупуватий (скупувата), прижимистий.
Сцикуха – зовсім мала дівчина, котра прагне здаватися старшою («Вже тую сцикуху на прадьонки потягло»).
Тарабанька – жінка, що передає всілякі недостовірні звістки, балакає задарма («Ота вже Манька – на ціле село тарабанька»).
Тарапата – сварка одразу кількох жінок, шум, гамір.
Тиховіз – непоспішливий.
Товкач – геть лисий чоловік.
Тук – рідкий, розтоплений смалець.
Укоськатися – заспокоїтися, прилаштуватися до чогось.
Хазяїн, хазяйчик, дідок – домовик.
Хата – кімната.
Хоріша – краща, вродливіша.
Цвіруха – синиця.
Чибуристий – задерикуватий.
Швайкатий – той, що вліз не в своє, чуже діло.
Шмидко – швидко, дуже поспішливо.
Шудратий – з непричесаним волоссям і взагалі розхристаний.
Щавух – щавель.
Щирий – не скупий, демонстративно щедрий.