Фазіль читає далі про Пророкову звичку харчуватися. Він любив фініки, особливо змішані з молоком або маслом. З м’яса йому подобалась шийна або бокова частина. Магомет ніколи не їв часнику й цибулі, тому що йому не подобався поганий запах із рота. Перед тим, як братися до їжі, завжди знімав взуття й мив руки. Він їв правою рукою і брав їжу тільки зі свого краю тареля, не тягнучись у середину. Магомет ніколи не користувався столовими приборами, тільки трьома пальцями руки. За кожен шматочок, що потрапляв йому до рота, він дякував Богу. І пив, не видаючи звуків.
Хлопець закриває книжку.
— Фазілю, іди спати.
Маріам постелила йому в кімнаті, де вони їдять. Троє братів і сестер уже сплять. Але Фазіль ще має повторити молитви арабською мовою. Він учить на зубок незрозумілі слова з Корану й тоді падає, як був у одязі, на матрац. У школі йому треба бути о сьомій годині ранку. Він здригається. Перший урок — іслам. Він змучений уві сні, неспокійний, і йому сниться, що його викликають, а він відповідає все неправильно. Він знає відповіді, але не може їх вимовити.
Високо над його головою над селом збираються важкі хмари. Після того, як він заснув, пішов дощ. Він періщить по глиняному даху й барабанить по камінню. Краплини падають на поліетилен, яким затулені вікна. У кімнату проникає прохолодний потік повітря. Баба прокидається й перевертається. «Слава Богу», — каже вона, коли бачить дощ. Обрубками вона торкається обличчя, як це заведено робити в молитві. Навколо неї спокійно дихає четверо дітей.
Коли наступного ранку Фазіля будять о п’ятій тридцять ранку, дощ уже вщух і сонце розсилає своє перше проміння над пагорбами поблизу Кабула. Поки він умивається водою, приготованою для нього матір’ю, одягається й пакує рюкзак, сонце вже завзято сушить калюжі від дощу. Фазіль п’є чай, з’їдає сніданок і вибігає. Він роздратований і невдоволений, думає, що мама занадто повільна, коли її про щось попросиш. У нього на думці єдиний урок ісламу.
Маріам потакає своєму старшому синові. Він дістає найкращу їжу й найбільше уваги. Вона переживає, чи його харчування адекватне потребам його мозку. Якщо в рідкісних випадках у неї заводиться зайва монета, саме йому вона купує щось з одягу. Вона покладає на нього великі надії. Маріам пам’ятає, якою задоволеною була одинадцять років тому. Її шлюб із Карімуллою був щасливим. Вона пам’ятає народження дитини й щастя від того, що це хлопчик. Був улаштований великий бенкет і вона та син отримали чудові подарунки. Було багато візитів і радощів. Через два роки вона народила дівчинку й уже ніяких банкетів і подарунків.
Її життя з Карімуллою протривало лише кілька років. Коли Фазілю було лише три роки, його батько був убитий у перестрілці. Маріам стала вдовою й думала, що життя скінчилося. Одноока свекруха та її власна мати Бібі Гуль вирішили, що вона має одружитися з молодшим братом Карімулли — Хазімом. Але це був не старший брат: не такий розумний, не такий сильний. Громадянська війна зруйнувала крамницю Карімулли і їм довелося зводити кінці з кінцями на Хазімову зарплату митника.
Маріам сподівається, що Фазіль, вивчиться й стане відомим. Спочатку вона думала, що син працюватиме в крамниці її брата Султана. Гадала, що книгарня стане підприємницьким середовищем для нього. Султан узяв на себе відповідальність за його харчування, і в нього Фазіль їв краще, ніж удома. Коли Султан відіслав Фазіля додому, вона проплакала цілий день. Боялася, що син пустував, але вона знала Султанів характер і зрозуміла, що носильник пакунків став йому більше не потрібен.
Тоді молодший брат Юнус сказав, що спробує влаштувати Фазіля в Естеклал, одну з найкращих кабульських шкіл. Фазілю пощастило й він почав з четвертого класу. Маріам зрозуміла, що все вийшло на краще. Вона згадала Аймала, Султанового сина, що заледве коли бачив сонце, працюючи в одній із його крамниць із раннього ранку до пізнього вечора і їй стало страшно.
Вона гладить Фазілеве волосся, він вибігає з хати й біжить по болотистій стежці. Він старається оминати калюжі й перестрибує з одного куща трави на інший. Щоб добратися до автобусної зупинки, йому треба перейти все село. Він сідає спереду, де сидять чоловіки, і гоцається до самого Кабулу.