Выбрать главу

М. Д. Кардащук

Кацапізм

(друге видання)

Київ 2006

ЗМІСТ

Від редакції

І. Як розкривався кацапизм і як творився "Кацапізм"

II. Виникнення і сутність кацапізму

III. Після Кровавої Орди, але ще з кацапізмом

IV. Як захищатись і як боротись з кацапизмом?

Післямова

Від редакції

"Кацапізм" - це масштабна по замислу і результату робота як в науковому так і в

практичному плані. Автору, Кардащуку М.Д., вдалося витягти здавалося би прості, але

малодоступні істини; витягти з темряви і "сусанівських боліт" Московщини; із

смітників "билін, сказаній, повєстєй..." московських попів; з-під завалів "історичної

продукції" галімотів. І зробити це наперекір не тільки "стражам комунізму", але і

"високонауковим і високопосадовим блудам" кацапистів всіх мастей. Він зумів не

тільки витягти ті зерна істини "на світло" і очистити від столітніх нашарувань. І

головне, він зумів виявити глибинні зв'язки між ними як цілісного етнічного світогляду

москалів.

Ним виявлені, розшифровані і ранжировані по значимості ідеологічні принципи, на яких базується і функціонує кацапизм, як ідеологічна система Москви - Рассєї.

Давні поняття "кацапи" і "кацапизм" виведені із стану організованого забуття і

заборони, і введені в сферу легальних наукових і політичних категорій.

Вихід у світ "Кацапизму" зараз особливо актуальний ще із огляду на сучасну

політичну ситуацію. Оговтавшись від " перестройки" і розвалу совдепії, кацапизм

розгортає широкомасштабні агресивні дійства проти країн і народів, що визволились з-

під Москви - Рассєї. А щоб в такій ситуації захиститись, то найперше, треба знати і

розуміти ворога - нападника. "Кацапизм" - це своєрідний і потужний промінь світла, що

освітив злочинний "шлях кацапів" від сьогодення і аж до його початку - витоку з

монголо-татарської орди.

Кардащук М.Д. жив і працював в різних країнах совдепії (Україна, Латвія, Мордовія, Рассєя). Тому мав і скористався можливістю побачити злодіяння Москви -

Рассєї не тільки зблизька, але й із позицій різних народів.

І як вчений і інженер, зумів виділити і акцентувати увагу на головних

ідеологічних домінантах кацапизму.

"Кацапизм", незважаючи на високий емоційний рівень, адресований всім

думаючим людям, де б вони не жили.

І. Як розкривався кацапизм і як творився "Кацапізм"

Нелегко зараз, через стільки років і в Незалежній Україні пояснити і зрозуміти

вчинки в ті далекі і страшні часи. Але розумію, що цього не обминути, і власне з цього

треба починати. Постараюсь по порядку.

Отже. Коли по "високому" рішенню я переїхав з Риги в Київ на таку ж роботу в

галузі мікроелектроніки, то перші київські роки пролетіли під гаслом : "робота, робота і

робота". Справа не тільки в тому, щоб виправдати "високу" довіру і запрошення на

Батьківщину, про яке я мріяв. Створювались і запускались у виробництво перші серії

напівпровідникових інтегральних мікросхем. Давалось це надзвичайно важко. Тому не

було часу оглянутися і придивитися до того, що ж твориться навкруги, в Києві і в

Україні, куди так хотів і зрештою повернувся. А коли подивився, то тодішня київська

дійсність потрясла мене: скрізь панував терор, терор, і тисячу разів терор! Під

пропагандистський шум брехливого і абсурдного так званого "пролетарського

інтернаціоналізму", йшло тотальне винищення всього українського, винищення

жорстоке, винищення з корінням, з цинічним приниженням української нації. В Латвії, де я перед цим працював, такого рівня "успіхів" Москва ще не досягла. Там окупанти

себе відчували ще не так "уютно". А от в нашій київській дійсності були всі

компоненти відомої істини:

"Раб, який бореться проти рабства - це революціонер.

Раб, який не бореться проти рабства - це просто раб.

Раб, який пишається своїм рабством - це холуй."

Московський більшовизм безпощадно винищував українських патріотів, а решту

людей заганяв в совдепівське багно рабства і холуйства. Не забарився і перший

київський "дзвінок" пробудження, що прозвучав для мене в листопаді 1967р. Тоді

московський більшовизм святкував своє півстоліття. Хтось підсунув "свиню", такі

жарти практикувались, і моїй лабораторії доручили випустити ювілейну інститутську

газету. Довелось потрудитись "в честь" більшовизму: красиво оформили багатометрове