московського колоніалізму давно відома, але не було усвідомлено її ідеологічне
коріння. Справа не в колоніалізмі як такому, бо колоніальні загарбання вели й інші
країни. Розширення етнічної території Москви - Рассєї - це визначальна мета
російського колоніалізму, яка витікає з їх іделогічного принципу тотального етнічного
злодійства. Якщо монголо - татарська орда котилась по світу разом із своїм центром, то
московські орди рассєївались з нерухомого географічного центру — Москви. При
цьому, загарбуючи і привласнюючи землі інших народів, винищуючи ці народи.
Москва перетворює їх спочатку в так звані "русско - язичні", а потім видає їх за
"ісконнорусскіє". Таке ж масштабне етнічне злодійство Москви - Рассєї і в сфері
культури. Наприклад, російські царі створювали спеціальні програми викрадення
культурних пам'яток шляхом їх депортації в Московію. Так розбирались і перевозились
в Московію українські храми. А спеціальні команди - експедиції обшарювали
українські церкви і монастирі, забирали в них все "писане", перекладали (звісно із
своїми корекціями) на їх мову. При цьому першоджерела, як правило, знищувались.
Московські "комуністи" древнєукраїнські письмові пам'ятки просто спалювали
поштучно чи цілими бібліотеками. А українські пісні перекладались на "язик
комунізма". Після цього вони зникали, а нові совєтські ставали "народними". Навіть
слово Русь москалі викрали в українців, спотворили його значення, і цей продукт
нав'язали світу. Як кумедно і цинічно виглядає, наприклад, коли якийсь Лейба чи
Альоша з московських трибун заявляють щось в дусі "...от раньше, у нас, на Русі...". "У
них на Русі?!". Добре відомо, що ніколи Московщина вся чи частинами не була у складі
нашої Київської Русі і не обзивалась з використанням слова Русь. Як бачимо і принцип
тотального етнічного злодійства святий для москалів. Недаремно поняття москаль чи
русскій вважається синонімом не тільки дурня, але і злодія: добре відоме крилате:
"...как дєла в Рассєє? - питають у царя, "Воруют" - відповідає цар. Тотальний характер
"русского злодійства" відома річ, як і відома його ефективність в розвалі національних
держав і суспільств із їх середини. І цей принцип тотального злодійства не просто
хвороба чи збоченість москалів - русскіх. Це один з базових етнозачатних ідеологічних
принципів кацапизму, принципу тотального етнічного злодійства.
Третій родовий принцип кацапизму - це принцип тотального винищення жертв
рассєянія і пограбувань. Справа не тільки в знищенні свідків і свідчень злочинів
кацапизму. Як проголошують їх попередні родові і принципи, рассєяніє Москви з
самого початку її зачатія вихідцями із Золотої Орди носило характер розширення
території Московщини, життєвго простору і її етнічного арешту. А для забезпечення
незворотності цього необхідно, найперше, звільнити ці території від законного етносу.
Тоді легше включити їх в процес москалізації і перетворення в "ісконнорусскіє". При
реалізації цих планів геноциду і етноциду кацапизмом використовуються різні
технології. Найперше – це негайне масове знищення корінного населення.
Рассєюючись по Волзі, москалі вирізали Казань, Астрахань, Мокшинь, Ерзань та інші
народи поголівно. Рассєюючись на Північ, двічі вирізали "під чисту" Новгород.
Рассєюючись в Сибір, вирізали там все живе, обзиваючи їх татарами. І так скрізь в
давнину "за царів". А за "комуністів" в період Кровавої Орди русскіє винищували
десятки мільйонів українців, казахів, чеченців, татар, прибалтів та інших народів.
Широкомасштабно використовувались і технології етноциду шляхом перемішування
людей і денаціоналізації територій. Згадати лише такі масові "комуністичні" прийоми
етноциду як: "гарнізони СА", "оргнабори", "новосели", "комунбуди" та інше.
Перемішуванням людей різних етносів формувались також "п'яті колони". Ці
вибухові міни і зміїні гнізда кацапизму, які по їхній команді вибухають і жалять
народи. Для закріплення і незворотності рассєянія кацапизмом винищувались не тільки
люди, але й історичні та культурні пам'ятки і національні традиції, і взагалі, все те, що
представляє і живить народи і нації, що є їх національними фортецями. Згадати лише
як Москва "комуністична" викорінювала національні свята в Україні (різдвяні, великодні тощо); як замазували національні фрески в грузинських церквах, як