Выбрать главу

наизлочинніших ідеологічних систем, якою є кацапизм.

Враховуючи геополітичні масштаби "діяльності" Москви - Рассєї, українські

уроки кацапизму і знання його основ, адресуються як призив і застереження всім

країнам і народам.

Кацапизм творив і творить стільки злочинів і таїть стільки небезпек, що важливо і

актуально, щоб про нього знали всі і якнайбільше.

Тому з "Кацапизмом" раджу дружити, а з кацапизмом боротися. В плані

останнього запрошую прийняти участь, як найперше, в таких проектах:

"Реєстр злочинів кацапистів";

"Енциклопедія злочинності кацапизму";

кіно-, телесеріали "Кацапи" і "Фарисеї московського патріархату" та інших.

Вважаю, що надзвичайно актуальними і корисними будуть навчальні програми

про кацапизм.

В практичному плані, для координації міжнародних зусиль, для захисту жертв і

нових об'єктів від кацапизму, необхідне створення Антикацаписького Інтернаціоналу.

Кацапизм - це ідеологічна система етносу москалів - русскіх, яка формувалась і

вдосконалювалась століттями, і правила шостою частиною планети.

Тому буде несправедливо звужувати кацапизм до політичних течій чи локальних

міжетнічних конфліктів, проявів "релігійної чи класової" ворожнечі. Також

несправедливо сприймати і трактувати кацапизм, як щось етнічно образливе чи

полеміку на історичну тему.

Ні, кацапизм - це науковий термін і назва ідеологічної системи. Це своєрідний

дороговказ, який дає змогу дійти до першоджерела - витоку етнозачатних іделогічних

принципів москалів - русскіх.

Наведу декілька ілюстрацій того, як бачились мною прояви кацапизму на

території та з позицій тих народів, де доводилось мені жити і працювати до

"Кацапизму"?

Мордовія (Саранськ). В кінці 50-х років минулого століття життя тих табельних

народів (ерзань і мокшинь) нагадувало приречених на етнічну смерть людей, подібно

до того, як показувалось чи описувалось життя американських індіанців в резерваціях

після їх поразки у війні з"бліднолицими". Різниця в тому бачилась, що і мокшинь і

ерзань прискорено розчинялись в "совєцькому народі". А власне на їхній землі кацапи

створювали "маліни", а після зароджувалась Московщина. В їх народній пам'яті

збереглось багато переказів про злочини москалів - русскіх на їхній землі.

Ярославль початку 60 - років. Серед І.Т.Р.нашого "ящика", крім роботи, домінували дві проблеми: де дістати продукти (за ними їздили по черзі в Москву за 300

км); і куди податися (найпопулярнішими були Україна і Прибалтика).

Корінні русскіє Ярославщини не були чи не сприймались такими агресивними і

ворожими до всіх, як в Москві, чи русскіє в республіках — колоніях, в тому числі і в

Україні. Це підтвердилось пізніше. Серед москалів - русскіх є дві різновидності.

Перша - це москвичі і русскіє в колоніях; друга - це русскіє, що живуть в

"русскіх" місцевостях. Проблеми в тому, що перша є основним носієм кацапизму і

складає більшість чисельності етносу. Ще кидалось у вічі в Ярославлі те, що там

совдепія була значно "полегшеного" зразка у всьому.

Взяти хоча б таку просту річ. В Україні, Прибалтиці і других "республіках"

будинки навіть "райкомів партії" охоронялись "органами" як військові об'єкти. А в

Ярославлі навіть в будинку "Обкому партії "дядя Тьоркін" за 1 руб. пускав "до утра"

будь - яку парочку в кабінети партклерків з диваном". А за 2 руб. навіть в кабінети з

шкіряними диванами.

На заводському стадіоні дозволялось кричати: "бєй французов". І ніхто не

пришивав "анти...".

Подібні явища в "республіках" не проходили.

В Латвії (Рига) ситуація була принципово іншою. Там ще відчувалась вища

побутова і етнічна культура, ніж у "русскіх". І всі, крім професійних кацапистів, старались говорити з "нєрусскім" акцентом, щоб їх не приймали за окупантів.

Серед моїх колег по роботі були і діти тих "латишських стрільців", яких

московські більшовики спочатку використали як найбільш надійну "убойну силу", а

потім як зайців перестріляли.

Правда, перед цим їх оженили на "русскіх", щоб використати їх дітей в

майбутньому для руссифікації Латвії. Після окупації Москва завезла цих дітей в

Латвію. Але всі ті, кого я з них зустрічав, стали патріотами Латвії, а не перевертнями. В

цьому був не тільки "генний" фактор. В Латвії Москва - Рассєя ще не встигла понищити