Выбрать главу

Рассєї. Досить чітко просліджувався цей етнічний світогляд- ідеологія крізь всі

московські державності, починаючи від великоханського улуса на угрофінській землі, і

до "радянського союзу" на шостій частині планети. Так званий "радянський союз" був

продовжувачем - спадкоємцем попередніх московських орд. А враховуючи

кровожадність і людожерство совдепії, ця московська держава-орда отримала

заслужене ім'я Кровавої Орди. Не соціалізм і не комунізм були керуючою ідеологічною

домінантою в совдепії, а етнічна ідеологія москалів-велікоросів-русскіх.. Ім'я цій

ідеології було дано в честь їх "отцов і матєрєй", якими були золотоординські мутанти.

Пізнання кацапизму , як дійсно правлячої ідеології совдепії, дозволяло розуміти і дію

тих прихованих механізмів, що визначали тодішню внутрішню і зовнішню політику

Кровавої Орди. Не будівництво комунізму було головною "роботою" Кровавої Орди, а

етнічне пограбування і винищення жертв попередньої московської Рассєяної Орди

(Рассєї).

Не за торжество всесвітнього комунізму вела відкриті і замасковані війни

московська Кровава Орда, а заради нових загарбань і подальшого рассєянія Москви-

Рассєї на інші народи і країни.

Погром в 1968р. чехів і жорстока розправа над демократичним рухом українських

шестидесятників не тільки підтвердили наміри кацапизму в зовнішній і внутрішній

політиці совдепії, але загострили питання організації боротьби проти кацапизму. Але

як? Ми розуміли, що треба було виробити принципово нові, незнані Москві методи.

Але цю задачу ми тоді не змогли вирішити: у нас не було ніякої матеріальної

підтримки, а у Москви-Рассєї - ресурси п'ятої частини світу і статус "світової"

наддержави. Більш того, нам треба було не тільки рахуватися із страшною-небезпекою, але і багато працювати на совдепію, щоб прокормити сім'ї. І виходило так: день

працюєш на кацапизм, і тільки у вільний час над "Кацапизмом". Тому тільки в середині

70-х років був скомпонований "Кацапизм. Ідеологія Кровавої Орди". Для її

оприлюднення, чи навіть такої спроби, в умовах жорстокої окупації потрібна була ще

дуже велика і небезпечна редакційна робота, особливо літературна та маскуюча

доробка матеріалу. Ми сподівались залучити до цієї роботи професійних і надійних

гуманітаріїв. Але не судилось. По Україні прокотилась чергова хвиля арештів і вбивств

українських патріотів. Кровавій Орді, як і її попередницям, необхідні періодичні

кроваві оргії для підтримки "русского духа". Ми вирішили перечекати поки стихне ця

хвиля репресій. Це була наша помилка. Я залишився з "Кацапизмом" і по краплинах

доповнював матеріал. Але і цю роботу над "Кацапизмом" в пожежному порядку

довелося припинити: нависла пряма набезпека попасти в руки окупантам. Хтось з

друзів сказав: "якщо москалі дізнаються про "Кацапизм", то навколо тебе випалять все

українське на кілометр"...

Матеріали були роздрібнені і по частинах заховані в різних місцях. На жаль, вода

і час зробили свою жорстоку справу: більшість з них загинула. Це був ще один гіркий

результат відсутності у нас діючої організації. Відсутність її мала ще одну небезпеку: вона розслаблює людей і притупляє пильність і стриманість. А живучи в реальному

середовищі совдепії, ми нерідко не дотримувались елементарних вимог і вступали в

дискусіі з "патріотами" совдепії. Тому сипались доноси, провокації і підвищений

інтерес "органів". Правда, знання кацапизму і відповідна реакція, виручали в багатьох

скрутах. Ось пару таких випадків.

Одного разу, мене, тоді керівника відділення мікроелектроніки СКБММС

Інституту Кібернетики, визвати в так званий "перший" відділ, підрозділ КГБ в

інституті, де товариш з "органів" в присутності наших гебістів спробував мене

"розкрутити" на політику: "... ваші сотруднікі жалуются, что ви разговаріваєтє с німі на

українском язикє. Ви учоний, начальник отдєлєнія, как ви можете так. Вот єслі б

уборщіца ілі какой работяга разговарівал на українском... Ви что, спеціально єто

дєлаєте?"... Що було казати гебістам? Про право українців бути українцями на своїй, українській землі? Я зіграв в їхню совдурочку: "... в мене зараз дуже багато роботи і я

не знав, що українську мову вже

відмінили. Чому нам ніхто не сказав про це...?"