Выбрать главу

Просторные, хорошо освещённые улицы, сады, парки, бульвары, скверы, благоустроенные водоёмы, новые удобные дома, разветвлённая сеть культурно-бытовых учреждений – таков облик будущего индустриального города. Каждому приезжающему в город кадиевчане будут с гордостью говорить: «Это – новое!»

40

Прочитав путеводитель, вы, дорогой товарищ, можете составить представление о нашем замечательном городе, о росте его экономики и культуры. Всё, что вы видели — заводы, шахты, дома, школы, — кадиевчане создали своим упорным трудом, своим разумом. Создали прочно, на века!

41

НЕ МЕРКНЕ

ШАХТАРСЬКА СЛАВА

Міста, як i люди, бувають різні. Кожне по-своєму красиве, у кожного своя бiографiя. Наше мiсто Кадiївка веде свiй початок вiд невеличких сiл Борисівки та Семенівки, які ще у XVII сторіччі заснували утеклі дворовi та холопи на березi річки Комишевахи. Перші поселенці сіяли хліб, розводили худобу, візникували у Марiуполь, Таганрог, Слов'янськ, Харкiв.

У вісімдесяті роки XIX століття тут виникли перші шахти по видобутку «горючого каміння». У передреволюційні роки в Кадiївці мешкало вже 27 тисяч чоловiк. Центром селиша була єдина вулиця Торгова (тепер iменi Кiрова) з пришахтним базаром, крамничками купцiв, трактирами та головною конторою рудника. Увесь житловий фонд складався з 30 будинків ддя службовців, 600 хатин та 12 казарм для робочого люду. Була ще лікарня, в якій працювали один лікар, чотири

42

фельдшери та дві акушерки. В церковноприходськiй школі працювало сім вчителів.

Гірким був хліб шахтаря у дореволюційні часи. Каторжна робота в «темному царстві» по 12 — 14 годин на добу, нестерпні умови життя в злиденних казармах швидко старили людей, робили їх інвалідами у 35— 40 років. Не раз і поодинці, і групами піднімались на боротьбу проти власників рудників кадіївські вуглекопи. Але тільки з 1902 — 1903 рр., коли виникли перший соціал-демократичний гурток та Алмазнянська організація РСДРП, виступи робітників стали більш організованими, цілеспрямованими. Організаторами і політичними керівниками кадіївських пролетарів були видатні діячі нашої партії К. Є. Ворошилов, Г. І. Петровський, Ф. А. Сергєєв (Артем).

Великий Жовтень відкрив нову світлу сторінку в історії Донбасу. Ще палав вогонь громадянської війни, а в забоях зруйнованих шахт йшла наполеглива боротьба за вугілля — хліб промисловості. Гірникам Кадіївки, як і всьому Донбасові, прийшли на допомогу робітники Москви і Петрограда, Києва і Харкова. І пішло вугілля на-гора, ожили фабрики, заводи.

В роки перших п'ятирічок на шахті «Центральна-Ірміно» в Кадіївці народився могутній стахановський рух, який поклав початок новій формі змагання за високу продуктивність праці. В усіх галузях народного господарства знайшлись послідовники і продовжувачі видатних трудових рекордів Олексія Стаханова.

43

У передвоєнні роки в районі селища Iрміно було побудовано шахту № 4—2-біс, реконструйовано шахту № 3—3-біс, технічні перетворення сталися і на інших підприємствах. Але війна перервала мирну працю людей. Багато трудівників Кадіївки пішло на фронт, билось в лавах прославленої шахтарської дивізії, в партизанських загонах. Шахтарів, які пішли на фронт, замінили в забоях пенсіонери, домогосподарки, підлітки.

На їхні плечі ліг основний тягар відбудови зруйнованого війною господарства. Але, як і в минулі роки, донбасівцям допомагала вся країна. 3 Кузбасу й Сибіру, Уралу і Середньої Азії йшли ешелони з лісом, металом, обладнанням, продовольством, їхали загони до6ровольців.

Вже до першої річниці визволення міста кадіївчани дали країні 5 тисяч тонн вугілля понад план, а до 1950 року перевершили довоєнний рівень вуглевидобутку.

Кадіївка сьогодні — це великий промисловий центр, де мешкає майже 150 тисяч чоловік. У місті діють 36 промислових підприємств, вугільний і будівельний трести, автоуправління, район мережі «Донбасенерго».

...Шахта імені ХХІІ з' їзду КПРС — одне з найбільших вугiльних пiдприємств міста. Щодоби на Ново-Ірмінську центральну збагачувальну фабрику, яку побудовано поряд з шахтою в роки семирiчки, надходить 1 650 тонн вискоякiсного палива. Лише в 1966 році шахтарi видобули 536 тисяч тонн вугiлля, а пiдземнi скороходи пройшли понад 6 тисяч метрiв гiрничих виробок.