Повітря горіло холодом у мене в легенях. П’ятнадцять хвилин. Усі ці роки, коли ми робили обчислення для ракетних випробувань, були жахливим тренуванням. Я могла обчислити радіус вибуху V2 або потенціал ракетного палива. Але це… це були цифри не на аркуші паперу. І мені не вистачало точної інформації, щоб зробити ґрунтовний розрахунок. Все, що я знала напевне, це те, що грало радіо, і що це не була А-бомба. Але те, що вибухнуло, було величезне.
— Давай спробуємо спуститися до підніжжя гори, перш ніж вдарить повітряна хвиля. — Світло прийшло з південного сходу. Слава Богу, ми були на західній стороні гори, але на південному сході від нас були D.C., Філлі та Балтімор з сотнями тисяч людей.
У тому числі і моя родина.
Я ковзнула на холодне вінілове сидіння і нахилилася, щоб витягнути дроти з-під рульової колонки. Простіше було зосередитись на чомусь такому конкретному, як автомобіль з несправною проводкою, ніж на тому, що відбувається.
Поза машиною повітря шипіло і тріщало. Натаніель висунувся у вікно.
— Лайно.
— Що? — Я витягнула голову з-під приладової панелі і подивилася вгору, через вікно, повз дерева та сніг — на небо. Полум’я та дим залишили слід у повітрі. Метеор завдав би певної шкоди, вибухнувши над земною поверхнею. Метеорит? Він ударив по Землі і викинув матеріал вибуху через отвір, який пробурив в атмосфері. Ежекція. Ми бачили, як шматки планети падають зверху, гарячі, як вогонь. У мене здригнувся голос, але я все-таки намагалася стримати тон паніки — Ну… принаймні, ти не помилився, що це метеорит.
Я завела машину, Натаніель натис на газ і ми почали з'їжджати з гори. Ми не встигали доїхати до нашого літака ще до удару повітряного вибуху, але я сподівалася, що він буде достатньо захищений у сараї. Що стосується нас… чим більше гір ми мали між нами та повітряною хвилею, тим краще. Вибух, який було яскраво видно на відстані трьохсот миль… він не здавався лагідним, коли стався.
Я увімкнула радіо, наполовину очікуючи, що буде не що інше, як тиша, але музика почалася негайно. Я прокручувала ручку налаштування, шукаючи щось, кого небудь, хто сказав би нам, що відбувається. Але була просто невблаганна музика. Поки ми їхали, повітря у машині прогрілося, але я не могла перестати дрижати.
Схилившись на сидінні, я притулилася до Натаніеля.
— Я думаю, що у мене шок.
— Ти зможеш злетіти?
— Залежить від того, чи буде достатньо чиста атмосфера. — Я літала у досить жорстких умовах під час війни, хоча офіційно ніколи не літала у бій. Але це була лише технічна специфікація, щоб змусити американську громадськість відчувати, що жінки в армії під більшим захистом. І все-таки якщо вважати ежекцію зенітним вогнем, я принаймні мала орієнтацію на те, що нас могло очікувати. — Мені просто потрібно, щоб температура тіла більше не знижувалася.
Він огорнув мене однією рукою, звів машину на обочину дороги і зупинив її в тіні скалистого навісу. Під ним і горою ми мали захист від найгіршого повітряного удару.
— Мабуть тут найкращий притулок, на який ми можемо надіятися, коли вдарить хвиля.
— Хороша думка. — Важко було не напружуватися, чекаючи повітряного вибуху. Я впиралася головою у складку на шерстяному костюмі Натаніеля. Паніка не принесла б жодному з нас користі, і ми могли помилитися з приводу того, що відбувається.
Пісня різко обірвалася. Я не пам’ятаю, яка; я просто пам'ятаю раптове мовчання і потім, нарешті, диктор. Чому їм знадобилося майже півгодини, щоб повідомити про те, що відбувається?
Я ніколи не чула, щоб голос Едварда Р. Мерроу звучав так трагічно.
— Пані та панове… Пані та панове, ми перериваємо цю програму, щоб повідомити вам серйозні новини. Перед десятою годиною сьогодні вранці те, що, здається, було метеоритом, влетіло в атмосферу Землі. Метеорит упав в океан недалеко від узбережжя штату Меріленд, спричинивши величезну кулю вогню, землетрус та інші спустошення. Мешканцям прибережних берегів уздовж всього Східного узбережжя рекомендується терміново евакуюватися у внутрішні місця, оскільки очікуються великі хвилі припливу. Всіх інших громадян просьба перейти в підвали, щоб дозволити оперативним групамам працювати безперебійно. — Він зробив паузу, і статичне шипіння радіо, здавалося, збирало націю у колектив, який затамував подих. — Ми передаємо слово нашому кореспонденту Філіпу Вільямсу з нашої філії WCBO у Філадельфії, який знаходиться на місці події.