- Ну, тут я нiчого не можу заперечити, - погодився я. - Якщо з планети Тау можна було зареєструвати вибухи атомних i водневих бомб в Америцi, на Тихому океанi, та ще i в Сахарi, то, мабуть, висновки вiрнi...
- Ото ж бо, - кивнув головою Андрiй. - Хiба хтось iз жителiв iнших планет повiрить, що людство живе на Землi за таких божевiльних умов?
Та слухай далi. "Зовсiм нещодавно нашi вченi вирiшили за допомогою найчутливiших радiотелескопiв вимiряти температуру третьої планети, користуючись напруженням на нiй ультракоротких радiохвиль. З'ясувалося, що ця планета перебуває в станi цiлковитого розпаду, бо вимiряна в такий спосiб температура її поверхнi досягає одного мiльярда градусiв! Про яке ж органiчне життя на нiй може йти мова? Очевидно, просто не варт витрачати кошти й зусилля на експедицiї до неї..."
- Ну, а це ж звiдки взято? - остаточно здивувався я. - Хiба ж у нас є щось подiбне до такої велетенської температури?..
- На жаль, i це цiлком зрозумiло, - вiдповiв Андрiй. - Вони, жителi планети Тау, вимiрювали температуру на пiдставi напруження ультракоротких хвиль на поверхнi Землi. Так? Але ж останнiми роками по всiй нашiй планетi збудовано близько тисячi телевiзiйних ультракороткохвильових станцiй. їхня загальна потужнiсть дає пiдстави саме для такої неприємної для нас оцiнки...
Ми знову закурили. На столi лежав дивний метеорит, на якому були записанi спостереження вчених планети Тау. З погляду найновiших методiв вивчення iнших свiтiв, цi спостереження були цiлком правильнi, i висновки з них не можна було заперечувати: органiчне життя на нашiй Землi, безумовно, не могло iснувати!
Я поглянув на Андрiя, а вiн на мене. I ми обоє весело посмiхнулися. Все ж таки дуже добре було жити на свiтi, хоч камiння з планети Тау i доводило, що наше життя неможливе!