Таким чином, коли Жоан Фулженсіо надвечір завітав у бар, де панували паніка і розгубленість, він знайшов Насіба зовсім пригніченим. Відкриття ресторану мало відбутися наступного дня. Все готове, продукти закуплено, каброші найняті і навчені Фернаном, є два офіціанти, розіслано запрошення на урочистий сніданок. Гості прибудуть з Ітабуни, серед них полковник Арістотелес; із Агуа-Прети, із Піранжі, із Ріо-до-Брасо. Приїде Алтіно Брандан. Де ж знайти куховарку, що змогла б замінити кухаря? Бо навіть на куховарку з Сержіпе вже не можна було розраховувати. Вона пішла, полаявшись з Фернаном і залишивши неймовірний бруд у будинку. Покластися на помічниць каброш? На це можна було б зважитись лише за однієї умови, якби Насіб наступного дня мав закрити ресторан. Варити каброші не вміли, могли тільки розділити м'ясо, зарізати і обпатрати курку, підтримувати вогонь у плиті. Де знайти куховарку за лічені години? Всі свої турботи Насіб виплакав на грудях у книготорговий в залі для гри в покер і почав заливати горе чистим, без домішків, коньяком. Відвідувачі бару і товариші Насіба по застільних бесідах дійшли висновку, що ніколи раніше не бачили його в такому стані. Навіть у той час, коли він порвав з Габрієлою. Можливо, тоді відчай Насіба був глибшим і безнадійнішим, але він мовчав і ходив похмурий, непривітний, а тепер він звертався до неба, кричав, що розорений і що все загинуло.
Побачивши Жоана Фулженсіо, Насіб потягнув його до зали для гри в покер.
— Я загинув, Жоане. Що робити? — Після того, як книготорговець допоміг йому розплутатися з Габрієлою і своїм невдалим шлюбом, Насіб відчував до нього необмежене довір'я.
— Спокій, Насібе, якийсь вихід повинен бути.
— Який і де? Немає куховарки. Сестри Дос Рейс не беруть замовлення напередодні. А коли б навіть приймали, то хто приготує закуски для бару на понеділок?
— Я міг би позичити вам Марокасу на кілька днів. Але їй удається що-небудь лише за умови, коли дружина стоїть поруч і стежить за нею.
— Коли тільки на кілька днів — це для мене не порятунок.
Насіб вихилив коньяк, йому хотілося плакати:
— Ніхто не порадить, як мені бути. Що б мені не радили, все це не те. Це божевільна дона Армінда запропонувала мені знову найняти Габрієлу. Уявляєте?!
Жоан Фулженсіо підхопився і радісно вигукнув:
— Еврика, Насібе! Знаєте, що зробила дона Армінда? Вона, мов Колумб, відкрила Америку. Вона розв'язала проблему! Зважте лишень: вона дала нам чудове, справедливе, єдине розв'язання, якого ми не бачили. Отже, Насібе, вітаю вас!
Насіб обережно, з недовірою запитав:
— Габрієла? А ви не жартуєте?
— Які тут жарти?! Хіба вона не була у вас куховаркою? То чому ж вона знову не може нею стати? Ким же їй бути?
— Вона була моєю дружиною…
— Але ж це був звичайний зв'язок, чи не так? Шлюб визнано недійсним, вам, гадаю, це відомо?.. І коли ви знову наймете її куховаркою, ви остаточно підтвердите це, навіть переконливіше, аніж офіційним розторгненням шлюбу. Ви не згодні зі мною?
«Це буде їй предметним уроком… — подумав Насіб, — вона знову стане куховаркою після того, як була господинею…»
— Ну, то як? Ви зробили одну-єдину помилку, одружившись з нею. Це було погано для вас, а ще гірше для неї. Якщо ваша ласка, я поговорю з нею.
— Гадаєте, вона згодиться?
— Впевнений. Я одразу ж іду до неї.
— Скажіть, що я запрошую її тимчасово…
— Чому тимчасово? Вона куховарка, і ви триматимете її до того часу, поки вона добре працюватиме. Я незабаром принесу відповідь…