[Ретрополіс — Ріо, травень, 1958]
СВІТ ЖОРЖІ АМАДУ
«Роки ранньої моєї юності, що провів я на вулицях Баїйї, в порту, на базарах і ярмарках, на народному святі, або ж на змаганнях у капоейрі (національна бразільська боротьба), на магічному кандомбле (африканський релігійний обряд) чи на папертях стародавніх парків, — ось мій найкращий університет. Тут даровано було мені хліб поезії, тут спізнав я біль і радощі мого народу»[118], — так визначив витоки свого творчого шляху видатний бразільський письменник, лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами» Жоржі Амаду у промові, яку він виголосив при обранні його членом Бразільської академії літератури.
Початок його творчості припадає на 30-і роки. Перші книги Ж. Амаду «Какао» (1933) і «Піт» (1934) написані під очевидним впливом європейської революційної літератури 20-х років.
Політично загострені, актуальні твори Амаду знайшли прихильників серед робітників і демократичної інтелігенції. І все ж «Какао» і «Піт» не задовольнили загалом і самого письменника. Він продовжував шукати власний шлях у відтворенні бразільської дійсності.
Амаду звертається до фольклору, до витоків народного життя, шукає особливого, специфічно «бразільського», національного у житті тих самих людей, яких він описував у «Какао» і «Поті», намагаючись знайти основу народного світобачення й проаналізувати шлях бразільського бідняка до усвідомлення своєї соціальної ролі, тобто вирізнити національні особливості і в характері соціальної боротьби, яку веде бразільський пролетаріат.
Нові романи Амаду «Жубіаба» (1935), «Мертве море» (1936), «Капітани піску» (1937) свідчать про ці пошуки. Тут уже можна говорити і про глибоку поетичність, і про використання мотивів народних пісень, балад.
Роман «Жубіаба» вже самим образом головного героя став фактом революційним. У центрі твору молодий негр Антоніо Балдуїно, людина без певних занять, гульвіса, колишній професійний боксер, вантажник, робітник плантацій какао, мандрівник, закоханий у море.
Хоч письменник безпосередньо не часто звертається до поетичного жанру, але в його творчості поетичне бачення світу посідало й посідав принципово важливе місце. Мабуть, вперте це найвиразніше прозвучало в романі «Жубіаба».
Антоніо Балдуїно — мрійник: вдивляючись у нічне небо, він бачить яскраву зірку, і вона видається йому Зумбі, легендарним вождем повсталих негрів, його улюбленим героєм з самого дитинства, який (хоч і на короткий час) створив республіку вільних повсталих рабів. Тісний зв'язок з народом, відчуття себе частиною колективу, яким для нього є весь народ, ріднить Антоніо з героями народних епосів.
Народні маси, як показує Амаду в особі найкращих своїх представників, таких, як Автоніо Балдуїно або мулат Гума з роману «Мертве море», обов'язково дозріють до своєї революційної місії, хоча процес цей складний, але неминучий. Поступове становлення свідомості у простої людини, представника найбідніших верств бразильського народу, — одна я важливих тем усієї творчості Жоржі Амаду.
Роман «Мертве море» за образною системою і за тематикою можна, мабуть, прямо співвіднести з народною піснею про любов і про море, про високе, піднесене почуття, що перемагає смерть. Образ Гуми багато в чому перегукується з образом Антоніо. З дитинства знайомий з важком працею, лишившися сиротою, Гума закоханий у море, і життя його невіддільне від морської стихії. В цьому романі Амаду особливо широко використовує фольклорний матеріал.
Роман «Капітани піску» вже далекий від суто фольклорних мотивів. Письменник присвятив його безпритульним підліткам з околиці Баїйї, які створили власну комуну і жили на рівних началах, ділячи радощі й біди, пізнаючи чимдалі більше життя у всій його непривабливості, входячи з чорного ходу у світ кохання, у світ дорослого життя.
Центральний герой роману Педро Куля в загальних рисах нагадує Антоніо та Гуму. Тепер це сімнадцятилітній ватажок групи хлопчаків. Типова для творів Амаду й еволюція героя. Пройшовши тяжкі життєві випробування, втративши кохану й багатьох друзів, Педро Куля, однак, не втрачає життєвого стрижня, навпаки, він знаходить сенс життя у боротьбі, революційному русі.