— Мурбелло!
— Що? — Здивувалася різкістю його тону. «Невже він не знає, що розмовляє з Превелебною Матір’ю?»
— Я знаю все це, Мурбелло. Кожен ментат знає.
— Ти намагаєшся заткнути мені рота? — Сердито.
— Наша робота — думати, як наш ворог, — сказав він. — Ми маємо спільного ворога?
— Ти з мене глузуєш, Дункане.
— Твої очі оранжеві?
— Меланж не дозволяє цього, а ти знаєш… Ох.
— Бене Ґессерит потребують твоїх знань, але ти мусиш їх культивувати! — Він увімкнув світлокулю і побачив, що вона кинула йому палючий погляд. Це не було несподіваним, вона ще не повністю бене-ґессеритка.
«Гібрид».
Це слово промайнуло в його думках. Була це життєва снага гібрида? Очікувало Сестринство цього від Мурбелли? Інколи Бене Ґессерит може тебе здивувати. Застаєш їх у дивних коридорах, звернутих до тебе лицем, очі не кліпають, обличчя приховане за звичною маскою, а під цими масками закипають незвичайні реакції. Саме там Теґ навчився чинити несподіване. Але це? Айдаго подумав, що йому може не сподобатися ця нова Мурбелла.
Вона, природно, бачила це в ньому. Він залишався відкритим перед нею, як перед ніким іншим.
— Не треба ненавидіти мене, Дункане. — Ці слова не були благанням, але за ними приховувалося щось глибоко болісне.
— Я ніколи не зможу тебе ненавидіти. — Але вимкнув світло.
Вона притулилася до нього, майже як перед Агонією. Майже. Від різниці його серце розривалося.
— Всечесні Матрони вважають Бене Ґессерит суперницями у боротьбі за владу, — сказала Мурбелла. — Йдеться не про те, що чоловіки — послідовники колишніх моїх Сестер — є фанатиками, а про те, що їхнє узалежнення робить самовизначення неможливим для них.
— І ми теж уже такі?
— Тепер так, Дункане.
— Ти маєш на увазі, що я міг би придбати цей товар у іншій крамниці?
Мурбелла вирішила витлумачити це так, наче він говорив про страхи Всечесних Матрон.
— Багато хто покинув би їх, якби міг. — Несамовито кинувшись до нього, вона зажадала сексуальної відповіді. Її самозабуття його шокувало. Наче це було востаннє, коли вона могла зазнати такого екстазу.
Після всього він лежав виснажений.
— Сподіваюся, я знову завагітніла, — прошепотіла вона. — Нам далі потрібні наші малята.
«Нам потрібні. Потрібні Бене Ґессерит. Більше не “їм потрібні”».
Айдаго заснув. Йому приснилося, що він у корабельному арсеналі. Це був сон із дотиком дійсності. Корабель зоставався збройною фабрикою, як це було й насправді. У цьому арсеналі зі сну з ним розмовляла Одраде:
— Я ухвалюю необхідні рішення, Дункане. Малоймовірно, що ти вирвешся звідси і помчиш, гнаний амоком.
— Для цього я надто ментат! — Який самовпевнений у нього голос у цьому сні. «Я бачу сон і знаю, що це сон. Чому я в арсеналі з Одраде?»
Перед його очима розгортався сувій зі списком озброєнь.
Атомні. (Він бачив великі вибухи і смертоносний пил).
Лазеростріли. (Незліченні моделі).
Бактеріологічні.
Голос Одраде перебив це розгортання:
— Можемо припустити, що контрабандисти, як зазвичай, концентруються на дрібних речах, які приносять великий прибуток.
— Су-камені, звичайно. — Знову самовпевнено. «Я не маю такої манери!»
— Зброя для таємних убивць, — сказала вона. — Плани та специфікації нових пристроїв.
— Крадіжка комерційних таємниць — важлива складова діяльності контрабандистів. — «Я нестерпний!»
— Завжди зостаються медикаменти і хвороби, за яких вони потрібні, — промовила вона.
«Де вона? Я її чую, але не бачу».
— Всечесні Матрони знають, що наш Всесвіт таїть у собі каналій, які не розсівають проблем, перш ніж знайдуть спосіб їх розв’язати? «Каналії? Я ніколи не вживаю цього слова».
— Усе відносно, Дункане. Вони спалили Лампадас і вирізали чотири мільйони наших найкращих сил.
Він прокинувся і сів. «Специфікації для нових пристроїв!» Ось у найдрібніших деталях спосіб мініатюризувати генератори Гольцмана. Два сантиметри, не більше! І значно дешевше. «Якою контрабандою потрапило це до мого мозку?»
Він вислизнув із ліжка, не будячи Мурбеллу, навпомацки знайшов одяг. Виходячи до кабінету, чув її посопування.
Сів за консоль, скопіював проєкт зі своєї пам’яті, вивчив його. Досконалий! І всеохопний — усе на своєму місці. Айдаго переслав його з поміткою для Одраде та Беллонди.
Зітхнувши, сів зручніше і ще раз випробував свій проєкт. Той розвіявся, взамін з’явився сувій із сну. «Я й досі сплю? Ні!» Він відчував крісло, торкався консолі, чув дзижчання поля. «Це все уві сні».
Список витворив холодну зброю — щоб різати, колоти, а інколи ще й вводити в тіло ворога отрути чи бактерії.
Вогнепальна зброя.
Він задумався, як зупинити сувій і вивчити деталі.
«Це все у твоїй голові!»
Перед його очима пропливали люди та інші тварини, вирощені для нападу. Затуляли собою консоль і її проєкцію. «Футари? Як туди потрапили Футари? Що я знаю про Футарів?»
На зміну тваринам прийшли розривники. Зброя, що затуманює розумову активність або втручається в життєво важливі процеси. «Розривники? Я ніколи раніше не чув цієї назви».
Розривників замінили нуль-G «шукачі», розроблені для полювання за визначеними цілями. «Тих я знаю».
Тоді вибухові матеріали, зокрема й ті, що розсівають отруту, і бактеріологічні засоби.
Обманщики, щоб імітувати цілі, насправді фальшиві. Такі використовував Теґ.
Потім настала черга енергетиків. Він мав приватний арсенал таких — засобів посилення боєздатності власних військ.
Зненацька сувій озброєнь змінився мерехтливою мережею, і він побачив літню пару в їхньому саду. Вони глянули на нього. Почувся чоловічий голос:
— Припини шпигувати за нами!
Айдаго вхопився за підлокітники крісла й рвонувся вперед, але видіння зникло, перш ніж він зумів придивитися до деталей.
«Шпигувати?»
Він відчував у себе в мозку залишки сувою, уже невидимого, зате з’явився замислений голос… чоловічий.
«Захисна зброя часто мусить перетворюватися на зброю для нападу. Та інколи прості системи можуть звести нанівець найбільш руйнівну зброю».
«Прості системи!» Він засміявся вголос.
— Майлсе! Де ти, в біса? Теґу? Маю твої замасковані бойові кораблі! Надуті приманки! Порожні, лише мініатюрний генератор Гольцмана і лазеростріл. — Він додав це до повідомлення в Архів.
Закінчивши, ще раз замислився про свої видіння. «Впливають на мої сни? Куди я постукався?»
Відколи Айдаго став Теґовим Майстром зброї, він кожної вільної миті викликав архівні записи. У всьому цьому величезному нагромадженні мусила бути якась вказівка!
Якийсь час його увагу приковували резонанси і тахіонна теорія[19]. Тахіонна теорія фігурувала в первісному проєкті Гольцмана. «Техіс» — так Гольцман назвав своє джерело енергії.
Хвильова система, що ігнорувала обмеження швидкості світла. Швидкість світла, вочевидь, не обмежувала кораблів Простороскладки. Техіс?
— Працює, бо працює, — пробурмотів Айдаго. — Віра. Як у кожній іншій релігії.
Ментати, мов хом’яки, відкладають у сховок багато начебто неістотних даних. Він мав сховище, позначене «Техіс». Без задоволення взявся його переглядати.
Навіть Навігатори Гільдії не запевняли, що вони знають, як керують простороскладковими кораблями. Іксіанські науковці створили машини, що дублювали вміння Навігаторів, та й досі неспроможні були визначити, що саме вони зробили.
«Формулі Гольцмана можна довіряти».
Ніхто не претендував на розуміння Гольцмана. Його формули просто використовували, бо вони працювали. Це було «етером» космічних подорожей. Ти складаєш простір у складку. Однієї миті ти тут, а наступної — вже на відстані незліченних парсеків.
«Хтось “звідкись” знайшов інший спосіб використання теорії Гольцмана!» Це було повною ментатською проєкцією. Він збагнув її точність з того, що вона ставила нові питання.
19
Тахіони — гіпотетичні частинки, що завжди рухаються із швидкістю, більшою за швидкість світла у вакуумі.