– У такому разі не залишається сумнівів, що вбивцею був тлумак, – сказав поліціянт.
– І все-таки, – зазначив доктор Робертс, – для цього треба було мати сталеві нерви. А що, як хтось із гравців обернувся б у вирішальний момент?
– Так, – погодився Баттл. – Ризик був чималий. Отже, й мотив мав бути дуже вагомим. Хотілося б мені дізнатися про цей мотив, – додав він, безсоромно прикидаючись, наче нічого не знає.
– Гадаю, вам вдасться це зробити, – повів далі Робертс. – Треба буде вивчити якісь його особисті документи і таке інше. Можливо, там буде якась зачіпка.
– Сподіваюся на це, – похмуро відповів суперінтендант.
Він пильним поглядом уп’явся у свого співрозмовника.
– А чи не могли б ви, докторе Робертс, висловити власну думку – як чоловік чоловікові?
– Звісно.
– Хто з трьох підозрюваних міг би бути вбивцею?
Доктор Робертс знизав плечима.
– Тут і думати не треба. Можу одразу сказати, що це Деспард. Це чолов’яга сталевої витримки. Він звик до небезпек, до ситуацій, де потрібно швидко діяти. Він не боїться ризику. Я сумніваюся, що це могла зробити жінка. Для такого необхідно задіяти силу.
– Не так багато, як може здатися. Ось, погляньте на це.
Раптом Баттл, неначе фокусник, видобув звідкись довгий тоненький інструмент з блискучого металу з невеличкою круглою голівкою, прикрашеною дорогоцінним камінням.
Доктор Робертс нахилився вперед, взяв його в руки й оглянув поглядом, сповненим професійного захоплення. Він доторкнувся до гострого вістря і аж присвиснув.
– Оце так інструмент! Оце так річ! Цю крихітку однозначно було створено для вбивств. Та вона ж у тіло входить, як у масло, прямісінько як у масло. Я так розумію, вбивця приніс це з собою.
– Ні. Ця річ належала містерові Шайтані. Вона лежала на столі біля дверей поміж інших дрібниць.
– Отже, вбивця просто скористався знахідкою. Пощастило ж йому раптом знайти таке знаряддя.
– Якщо ви так бачите цю ситуацію… – повільно протягнув суперінтендант.
– Тобто, звісно ж, бідолашному Шайтані точно не пощастило.
– Я не це маю на увазі, докторе Робертс. Я кажу, що на ситуацію можна поглянути й під іншим кутом. Гадаю, що спершу вбивця побачив це знаряддя і тільки тоді злочинна ідея стрельнула йому в голову.
– Хочете сказати, що це був спонтанний приступ натхнення? Це не було заплановане вбивство? Тобто вбивця вирішив здійснити свій злочин уже тут? Ем… а що наштовхнуло вас на таку думку?
Лікар поглянув на обличчя Баттла, шукаючи там відповіді.
– Просто собі припущення, – незворушно відповів той.
– Що ж, може бути й так, звісно, – повільно протягнув доктор Робертс.
Поліціянт прочистив горло й додав:
– Гаразд, лікарю, я більше не буду вас затримувати. Дякую за допомогу. Тільки залиште свою адресу, якщо ваша ласка.
– Так, звичайно. Ґлостер-террас, 200, Західний сектор 2. Номер телефону Бейсвотер 23896.
– Дякую. Можливо, мені згодом треба буде до вас навідатися.
– Із радістю прийму вас у будь-який час. Сподіваюся, в газетах не сильно писатимуть про сьогоднішній інцидент. У мене багато тривожних пацієнтів. Не хочу, щоб вони занадто переживали.
Суперінтендант Баттл озирнувся на Пуаро.
– Перепрошую, мсьє Пуаро. Може, ви маєте якісь запитання? Впевнений, що лікар не буде проти.
– Звісно, що ні. Звичайно, я не буду проти. Мсьє Пуаро, я ваш великий шанувальник. У вас сірі клітинки на місці – все завжди впорядковано у вашій голові. Я теж прихильник порядку й методу. Впевнений, ви підготували якесь дуже підступне запитання для мене.
Чоловічок лиш розвів руками, зображаючи якийсь свій типово іноземний жест.
– Ні-ні. Я просто хочу скласти собі в голові чітку картинку. Наприклад, скільки роберів ви сьогодні розіграли?
– Три, – швидко відповів Робертс. – Ми вже дійшли до одного гейму в четвертому робері, коли ви ввійшли до нас у кімнату.
– А хто з ким грав?
– У першому робері я з Деспардом проти дам. І ці леді, святі небеса, розгромили нас ущент. Просто стерли в порошок. Нам усе ніяк карта не йшла.
У другому робері ми грали з міс Мередіт проти Деспарда та місіс Лоррімер. У третьому робері місіс Лоррімер і я проти міс Мередіт і Деспарда. Ми щоразу знімали колоду, щоб визначити пари, але воно само якось йшло по колу. У четвертому робері ми з міс Мередіт знову були разом.