– Міс Мередіт удома? – запитав кремезний чолов’яга.
Місіс Аствелл похитала головою.
– Щойно вийшла.
– Справді? Куди? Ми її не зустріли дорогою.
Жінка, що потайки розглядала неймовірні вуса іноземного гостя, паралельно роблячи висновок, що цих двох таких різних джентльменів між собою пов’язує зовсім не дружба, виклала всю інформацію:
– Пішла до річки, – пояснила вона.
Тоді озвався другий джентльмен:
– А інша леді? Міс Довз?
– Вони пішли разом.
– Зрозуміло, дякую, – відповів Баттл. – Ще скажіть, будь ласка, як пройти до річки?
– Перший поворот ліворуч, а далі по стежці, – не вагаючись відповіла місіс Аствелл. – Коли доберетеся до бечівника, беріть правіше. Чула, як вони казали, що підуть так, – додала вона, намагаючись указати найточніший шлях. – Вони хвилин п’ятнадцять тому пішли. Маєте наздогнати.
– Цікаво, – додала вона вже сама до себе, неохоче зачиняючи вхідні двері після того, як провела двох джентльменів своїм допитливим поглядом, – хто ж ці двоє. Щось ніяк не можу зрозуміти.
Жінка повернулася до миття посуду, а двоє чоловіків, слідуючи її вказівкам, звернули на першому повороті ліворуч і попростували далі вдовж зарослої стежини, аж поки раптом не вийшли до бечівника.
Пуаро рухався швидким темпом, і Баттл дивився на нього з інтересом.
– Щось не так, мсьє Пуаро? Здається, ви кудись сильно поспішаєте.
– Це правда, друже. Щось мене непокоїть.
– Щось конкретне?
Детектив похитав головою.
– Ні. Але різне трапляється. Ніколи не можна бути певним…
– Ви все-таки щось недоговорюєте, – констатував суперінтендант. – Ви наполягли, щоб ми чимдуж примчали сюди, не втрачаючи ні хвилини, та й узагалі змусили констебля Тернера тиснути газ на повну! Що вас непокоїть? Дівчина вже загнана в кут.
Пуаро мовчав.
– Чого ви боїтеся? – не вгавав Баттл.
– А чого завжди бояться у таких випадках?
Поліціянт кивнув.
– Ваша правда. Я от собі думаю…
– Про що ви думаєте, друже мій?
Суперінтендант неспішно відповів:
– Думаю, чи міс Мередіт знає, що її подруга розповіла дещо місіс Олівер.
Пуаро енергійно закивав головою, даючи Баттлові зрозуміти, що це ж питання тривожить і його.
– Треба поспішати, друже, – промовив він.
Вони закрокували швидким темпом удовж берега річки. На воді не було видно жодного судна, однак, щойно обійшовши вигин річки, бельгієць раптом став як укопаний. Баттл теж одразу побачив усе своїм метким оком.
– Майор Деспард, – сказав він.
Чоловік був на відстані близько двохсот ярдів від них і простував уздовж берега.
Трохи далі від нього на воді виднілися дівчата, що плили на плоскодонці. Рода відштовхувала човен шестом, а Енн лежала й сміялася, поглядаючи на подругу. Жодна з них не дивилася в бік берега.
І тоді це сталося. Рука Енн протягується, Рода втрачає рівновагу, випадає за борт, відчайдушно хапається за рукав Енн, човен розгойдується, плоскодонка перевертається, двоє дівчат борсаються у воді.
– Ви це бачили? – закричав Баттл і кинувся вперед. – Наша маленька Мередіт схопила подругу за щиколотку і штовхнула її у воду. Господи милосердний, та це вже четверте вбивство в неї за душею!
Вони обидва бігли щосили. Але дехто випередив їх. Було зрозуміло, що жодна з дівчат не вміє плавати, тож Деспард одразу кинувся до найближчого до них місця на річці, не роздумуючи заскочив у воду й поплив до них.
– Mon Dieu[72], а це цікаво! – вигукнув Пуаро. Він схопив Баттла за руку. – До кого з них він попливе першим?
Дівчат віднесло течією одна від одної: їх розділяли близько дванадцяти ярдів.
Деспард плив до них, щосили загрібаючи воду руками. Він прямував до Роди.
Баттл також підбіг до води й кинувся у річку. Деспардові вдалося витягнути Роду. Він виніс її на берег, поклав на землю й одразу скочив назад у воду, чимдуж пливучи до того місця, де ще секунду тому виднілася Енн.
– Обережно, – крикнув Баттл. – Там водорості.
Деспард і Баттл приплили туди водночас, але Енн уже зникла під товщею води.
Нарешті вони дістали її на поверхню і потягли разом до берега.
Роді допомагав Пуаро. Зараз вона вже сиділа прямо, намагаючись знову дихати рівно.
Чоловіки поклали Енн Мередіт на землю.
– Штучне дихання! – вигукнув поліціянт. – Єдине, що може допомогти. Але, боюся, вже занадто пізно.
Втім, він усе-таки взявся за справу. Пуаро став поруч, готовий будь-якої миті його підмінити.
Деспард звалився на землю обіч Роди.