Выбрать главу
я піду по плащ, бо холодно… я хутко повернуся…

(Дедалі все прискорює ходу і хутко зникає в брамі царського двору).

Кассандра іде в храм і засовує за собою завісу на храмовім вході. Чутно голос флейти, бренькіт кітари і співи. Незабаром з'являється Сінон з флейтистом і кітаристом, що несуть удвох велику амфору вина. Сінон з кошиком овочів та з фіалом коло пояса, сам уквітчаний і на руці має скілька вінків. З другого боку йдуть з дровами та частками м'яса вартові, розпалюють перед храмом вогонь і заходжуються пекти м'ясо. Музики установляють амфору, вгородивши її в пісок, і лагодяться грати.

Сінон

(співає, флейтист і кітарист приграють)

На полях Асфоделонських, на долині Єлісейській ходять славою повиті тіні згублених героїв, та чого ж вони сумні?

Хор вартових

На полях Асфоделонських, на долині Єлісейській не цвітуть квітки.

Посеред співу 3-й вартовий сам одв'язує від Сінонового пояса фіал і починає пити, далі частує інших.

Сінон

(співає)

Понад Стіксом каламутним, понад Летою важкою ходять лаврами вінчані тіні наших незабутніх, та чого ж вони сумні?

Хор

Бо у Стіксі каламутнім, бо у Леті сумовитій не вино - вода.

Сінон

(співає)

Там, у Гадеса в палатах, перед троном Персефони поставали в вічній славі тіні наших оборонців, та чого ж вони сумні?

Хор

Бо у Гадеса в палатах, перед троном Персефони не бринять пісні.

1-й вартовий

(співає грубим голосом і невлад)

Понад берегом Кокіта ходять смутнії герої, в'ється дим від наших жертов, ллється кров від гекатомб, та чого ж вони сумують?

(Гукає).

Гей, антистрофу!

Кітарист

Одчепись, не хочу!

1-й вартовий

(співає далі сам)

Бо немає сала-м'яса, ані ситого стегенця, тільки дим та кров.

5-й вартовий

Щось не під лад.

1-й вартовий

Дарма, аби до речі!

Сінон

Сідайте, браття, до вогню хутенько. Хвала богам, ще ж ми на сьому світі, ще є вина, пісень, квіток доволі.

1-й вартовий

Та ще й м'ясця!

(Заходжується коло печива).

Сінон

(роздає всім вінки, а 1-му, що порається коло печені, сам насуває вінок на голову)

Налийте ж і мені,

(Йому наливають, він п'є. До 2-го вартового).

А ти чому не п'єш? Хіба не смачно?

2-й вартовий

(нерішучо)

Нема води…

3-й вартовий

Та нащо там вода? Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо!

2-й вартовий

Та чисте дуже в голову вступає…

3-й вартовий

Іще чого! Ну, то не пий зовсім! Іди, вартуй, як сказано, на брамі.

2-й вартовий

Який розумний!

3-й вартовий

То мовчи та й пий, коли дають.

2-й вартовий п'є, фіал знов наповняють, і він переходить з рук у руки.

3-й вартовий

Ну, що ж один фіал? Марудно се, черги тієї ждати.

4-й вартовий

(сміється)

Хіба піди в Кассандри попроси жертовних чаш. Он там вона, у храмі.

Голос Кассандри

(з храму)

Вартуй, стороже!

1-й вартовий

Бач, сама озвалась! Пожди, царівно, хай спечем печеню, тоді й тобі дамо.

Сміються всі.

3-й вартовий

Ба, догадався!

(Здіймає з голови шолом, наливає вина й п'є).

Чим не фіал?

За його прикладом інші роблять так само.

1-й вартовий

Розумний, що й казати! Ось і печеня, їжте, милі браття.