- Я напиваюсь, сиджу біля багаття, просто закінчилося пальне.
- Оу-у, ну, я бачу ти реквізит вже дістав.
- Так, дістав, - моя впевненість була як ніколи сильною і я її взяв за руку. - Пішли зі мною, посидимо біля багаття, може, мені шось розкажеш.
- Може і розкажу, - сказала вона і посміхнулась, взявши мене щей за другу руку.
Чьокі вже був на воді. І мій начальник, і ті мужлани стояли і махали серветками, співаючи якусь пісню. «Думаю Чьокі буде збентежений коли прокинеться завтра вранці, а хоч і не вранці» - подумав я про себе. Ми йшли, взявшись за руки і ось підійшли до того місця, багаття вже знову розгорілося і я підкинув ще дрова.
- Досить романтично, тобі не здається? Ти завжди так робиш?
- Тільки в четверг, кожен третій місяць.
- Х-ха, добре що тільки так, бо в п'ятницю я так роблю, - сказала вона.
- Я знову забув бокали, бляха!
- Нічого, я не вередую, можу й так пити, - відповіла вона.
Я сів перший і розкинув ноги по дві сторони.
- Сідай, - сказав я і поляпав по піску на місце де хотів, щоб вона сіла.
- А ти швидкий, сподіваюсь не у всьому.
- Тільки в четверг. - сказав я і ми трохи посміялись.
Вона сіла до мене і притиснулась спиною. Вогонь палав і нам не було холодно. Вино було ще смачніше ніж, попереднього разу, хоча було таке саме. Ми розмовляли і сміялись, не чіпаючи якихось складних тем, я розповів їй про те як мені тут, про Мурчика і всякі цікаві історії з життя. Вона розвернулась вже більше до мене, закинула ноги на мою одну і зиркала мені в очі.
- В тебе було багате дитинство я тобі скажу. - сказала вона. - А от мені особливо не має чого розповісти, хоча я не вважаю, що в мене було нудне дитинство.
- А хочеш історію, яка трапилась зі мною приблизно годину тому.
- Хочу звичайно.
- Тільки за умови, що я буду її повторювати в живу.
- Спробуй, тільки візьми собі дещо на замітку: я мовчати не буду, якщо мені не сподобається.
- Тобі сподобається, - сказав я, не відводячи від неї очей.
- Ну починай.
- Спочатку я думав залізти в це побоіщє і бути з усіма, п'янка гулянка, а потім вирішив взяти пляшку і просто посидіти на березі. Я прийшов на це місце і розпалив багаття, бокалів як бачиш теж не взяв. Занурившись в свої думки я відкоркував пляшку і почав потроху пити. Через деякий час, я помітив, що вздовж берега йде особа в мій бік. Коли вона підійшла ближче і я її зміг розгледіти, я помітив, що це ти. Ти йшла спочатку в нікуди, просто прямо, а потім почала повертати в мій бік, - сказав я і відпив вина, вона перехопила пляшку і теж відпила. - Ти підійшла до мене і привіталася, після чого я тебе запросив до себе в компанію. Ти присіла і ми почали розмову про те про се. Раптом, ти запитала мене, чи подобаєшся ти мені, на що я відповів, що я був би дурний, якби ти мені не сподобалась. Ми витримали паузу і ти запитала вслід, чому тоді я тебе ще не поцілував, - і тут я відчув, що вона дивиться на мене ще пильніше і слухає ще з більшим інтересом. - Я відповів, що я серло і не вмію робити перших кроків, на що ти сказала, що почекаєш доки мені стане духу. Не пройшло і хвилини, як я взяв тебе за руку, - сказав я і взяв її за руку. - І підтягнув тебе ближче.
- Не продовжуй, - сказала вона. - Точніше продовжуй, але без слів.
Я приблизився до неї і почав її цілувати, це було набагато приємніше, ніж уві вісні і набагато сильніше збуджувало. Вона перехилилась до мене і її волосся окутало моє обличчя, воно дуже приємно пахло і на ній був той самий парфум, який я відчував тоді. Моя рука вже сама наблизилась до її живота і легенько торкнулась його. Я відчув як її дихання стало частим, вона вже не була здивованою і не боялася продовжити те, що ми почали. Моя рука піднялася вище, але не квапилася підніматись до грудей, а просто вивчала контури її тіла. Я знову почав рухатись вище і так, як мені і приснилось, знову зупинився біля початку її грудей. «Вище» - сказала вона, але мої руки вже були вище і я тільки відчув її тоненький стогін і важке і нерівномірне дихання. Її губи були дуже легкі і м'які, я не міг ними насолодитись. Я давно не відчував нічого подібного. Вона тим часом теж не гаяла і вп'ялась нігтями мені в спину. Мої руки почали спускатись до її інтимних місць, але вона мене зупинила.
- Не сьогодні, не квап події, - сказала вона, поцілувала мене ще раз і посміхнулась. - Я, мабуть піду, а ти сиди тут. Я сама піду і навіть не намагайся іти за мною, просто побажай мені приємної ночі і солодких снів, - вона дивилась на мене і посміхалась.
- Добраніч, маленька.
- І тобі добраніч, любий, я тебе знайду, - вона підвелась і пішла.
Я дістав цигарку «MisticMount» і закурив, допиваючи вино. Більш романтичного і дивовижного вечора в мене не було досі, я на довго його запам'ятав, але найприємніше було те, що це не був сон, це була реальність.