Выбрать главу

Бонд кивнув.

— Я діяла інстинктивно. Подумала, що ви не знатимете, що трапилось, і мені стало страшно. Тож зробила перше, що спало на думку.

Бонд розумів, що метою зловмисників був саме він, і якщо б Веспер не викинула у вікно сумочку, це зробив би Ле Шифр, як тільки він вийшов на сходи.

— Звісно, це допомогло, — відгукнувся Джеймс, — але чому не подали жодного знаку, коли після аварії мене захопили і кинули в машину, а я з вами заговорив? Я дуже хвилювався. Подумав, що вас оглушили.

— Здається, я знепритомніла, — пояснила Веспер. — Від нестачі повітря зомліла, а коли отямилася, вони прорізали дірку в сукні. Я була напівнепритомна і погано пам'ятаю, як опинилася на віллі. Тільки коли ви кинулися до мене по коридору, зрозуміла, що вас також схопили.

— Вони вас не скривдили? — запитав Бонд. — Чи, може, чіплялися, поки мене катували?

— Ні, — заперечила Веспер. — Вони кинули мене на крісло. Пили і грали в карти — здається у «белот» — а потім заснули. Гадаю, саме тому агентові СМЕРШу і вдалось з ними розправитися. Вони зв’язали мені ноги і посадили в крісло обличчям до стіни. Я не бачила, хто то був, але чула дивні звуки. Думаю, завдяки їм і опам’яталася. Почула, наче тіло падає з крісла на підлогу, кроки, що віддалялися, клацання дверей. Далі — нічого, поки за кілька годин у будинок не увірвалися поліцейські з Матісом. Я майже увесь час була немов у напівсні. Не знала, що вони роблять із вами, — її голос затремтів, — хоча одного разу мені здалося, що чула крик. Немов здалеку. Думаю, то був крик. Але тоді вважала, що то галюцинації.

— Боюся, то була не галюцинація, — відгукнувся Бонд. Веспер торкнулася його руки. Її очі були повні сліз.

— Це жахливо, — мовила. — Те, що вони накоїли з вами. Це моя вина. Якби я тільки... — вона закрила обличчя руками.

— Усе нормально, — заспокоїв її Бонд. — Нічого плакати над розлитим молоком. Усе закінчилось, і, слава Богу, вас не скривдили, — він поплескав дівчину по коліну. — Вони збиралися зайнятися вами, тільки-но впораються зі мною. Нам є за що подякувати СМЕРШу. Гаразд, забудьмо про це! Вашої вини тут точно нема. Будь-хто спіймався б на ту вудочку. Усе в минулому, — додав уже весело.

Веспер вдячно глянула на нього крізь сльози.

— Обіцяєте? — спитала. — Я думала, ви ніколи мені не вибачите. Я... я спробую загладити вину. Ще не знаю як...

«Загладити вину?» — повторив Бонд про себе і поглянув на неї. Вона усміхнулась, і Бонд усміхнувся у відповідь.

— Стережіться! — віджартувався. — Можу спіймати вас на слові.

Дівчина пильно подивилась йому в очі й нічого не сказала, але Бонд зрозумів, що недоговорений виклик прийнятий. Вона потиснула йому руку і підвелася.

— Домовилися, — сказала.

Цього разу вони обоє розуміли, про що йдеться.

Веспер узяла з ліжка свою сумочку і підійшла до дверей.

— Можна провідати вас завтра? — запитала серйозним тоном.

— Будь ласка, Веспер, — відгукнувся Бонд. — Мені приємно. А поки вивчайте місцевість. Буду мріяти про те, чим ми займемося, коли одужаю. Згодні?

Із секунду вони вдивлялись одне в одного. Потім дівчина вийшла і зачинила за собою двері. Бонд прислухався до її кроків, поки вони не ущухли.

ЧОРНИЙ ФУРГОН

Від того дня Бонд одужував швидко. Сидячи у ліжку, написав М. звіт. Побіжно торкнувшись непрофесійних, на його думку, дій Веспер, акцентував на викраденні, наділивши нападників перебільшеними макіавеллівськими рисами. Схвально відгукнувся про холоднокровність та мужність Веспер упродовж усієї операції і жодним чином не обмовився про те, що деякі її вчинки здалися йому дивними.

Щодня його провідувала Веспер, і він нетерпляче очікував її приходу. Вона жваво розказувала, як проводить час, про вилазки на узбережжя, а також про ресторани, які відвідувала. Дівчина заприятелювала зі шефом поліції та з одним із директорів казино; ті навперебивки розважали її і час од часу надавали машину. Вона пильнувала за ремонтом «Бентлі», який доставили в кузовну майстерню в Руані, а також організувала пересилання нового одягу з лондонської квартири Бонда. Його дорожній гардероб був повністю пошматований. Шукаючи сорок мільйонів франків, кожен шов розпороли, тканину порізали на шмаття. Про справу Ле Шифра вони не розмовляли. Іноді Веспер розповідала кумедні історії про відділ «С», куди її перевели із Жіночої допоміжної служби BMC[160]. Бонд теж розказав дещо зі своїх пригод.

вернуться

160

WRNS — Women’s Royal Naval Service — жіночий підрозділ, який існував у BMC Великої Британії під час Першої та Другої світових війн. Девіз: «Вступи у Жіночі КВМС — звільни чоловіка для флоту». Жінки працювали кухарями, клерками, шифрувальниками, операторами РЛС, електриками, авіамеханіками, обслуговували корабельні гармати.