Як там не є, нам відомо, що він вилучив із профспілкової коси останні двадцять п'ять мільйонів, а також півмісяця тому орендував но тиждень невелику віллу поблизу Руаяль-лез-О, на північ від Д'єппу[52].
Очікується, що казино «Руаяль» цього літа стане ареною найкрупнішої гри в Європі.
У спробі поборотися зо великі гроші з Довілем[53] та Ле Туке[54]«Курортна Асоціація Руаялю» передала стіл для бакара і два столи для гри в «залізку» синдикату Магомета Алі — групі єгипетських емігрантів (банкірам та бізнесменам), яка, згідно з чутками, має доступ до деяких фондів королівської родини[55] і яка протягом років намагалася зменшити прибутки Зографосо та його грецьких спільників, котрі встановили монополію на найбільші гральні заклади Франції.
За допомогою стриманої рекламної кампанії певну частину потужних американських та європейських туроператорів заохотили бронювати цього літа місця в готелях Руаяля, завдяки чому цілковито можливо повернути цьому вікторіанському курортові минулу славу.
Так це чи ні, ми впевнені, що 15 червня чи пізніше Ле Шифр прибуде сюди і спробує за допомогою оперативного капіталу в двадцять п’ять мільйонів виграти у бакара п'ятдесят (і заразом врятувати своє життя).
Запропоновано контропероція.
В інтересах Франції, а також в інтересах інших країн Північноатлантичного альянсу[56], цього впливового радянського агента потрібно дискредитувати й нейтралізувати; його комуністичну профспілку слід збанкрутувати і зганьбити, тим самим підірвати міць та згуртованість потенційної «п'ятої» колони чисельністю п'ятдесят тисяч осіб, спроможної в разі війни взяти під контроль широкий сектор північного кордону Франції. Мета буде досягнута, якщо Ле Шифр зазнає поразки за картярським столом. (NB: Вбивство недоречне. Ленінград швидко покриє розтрату і видасть його за мученика.)
У зв'язку з викладеним, рекомендуємо віднайти серед співробітників служби найкращого гравця і забезпечити його достатніми коштами для спроби виведення з гри супротивника.
Ризики операції очевидні, а можливість заподіяння збитків висока, однак ми вже проводили аналогічні операції, ризикуючи великими сумами, коли шанси на успіх були примарними, а кінцева мета — менш жадана.
У разі відхилення пропозиції єдиною альтернативою буде передача інформації, що ми зібрали, нами разом із рекомендаціями, Другому бюро або американським колегам з Об’єднаної розвідувальної агенції у Вашингтоні. Обидва ці відомства, без сумніву, радо скористаються нашими розробками.
Підпис: Начальник відділу «С».
Додаток А.
Ім'я: Ле Шифр
Відомий як: варіанти слів «цифра» або «число» різними мовами; наприклад «герр Циффер».
Походження: не встановлене.
Уперше в полі зору з’явився у червні 1945 року як ув'язнений табору для переміщених осіб Дахау, в американській зоні окупації Німеччини. Страждав на амнезію і параліч голосової зв’язки (можлива симуляція). Німота була вилікувана терапевтичним способом, однак суб’єкт продовжував наполягати, що втратив пам'ять, окрім туманних спогадів стосовно Ельзасу-Лотарингії і Страсбурга, куди був переведений у вересні 1945 року з паспортом апатрида[57]№ 304-596. Вибрав прізвище Ле Шифр (мотивуючи тим, що «я — тільки набір цифр у паспорті»). Імені не має.
Вік: близько 45 років.
Зовнішність: Зріст п’ять футів вісім дюймів, вага — 18 стоунів[58]. Колір обличчя — дуже блідий. Чисто поголений. Волосся рудо-каштанове, коротко підстрижене. Очі темно-карі, вирлаті. Маленький, майже жіночий рот. Вставні зуби високої якості. Вуха маленькі, з великими мочками, що свідчить про наявність єврейської крові. Кисті руки маленькі, доглянуті, волохаті. Ступні маленькі. З погляду расової належності суб’єкт має змішані риси середземноморського типу з прусським чи польським корінням. Одягається вишукано та добротно, віддаючи перевагу двобортним темним піджакам. Постійно палить «капораль»[59], користується антинікотиновим мундштуком. Раз від разу впорскує в ніс бензедрин[60]. Голос тихий та рівний. Білінгв: французька й англійська. Добре володіє німецькою. Легкий марсельський акцент. Посміхається рідко. Ніколи не сміється.
55
Ахмед Фуад II (нар. 1952 р.) - останній король Єгипту та Судану з династії Магомета Алі (царювала від 1805 р.) - успадкував трон після зречення Фарука I 26 липня 1952 р. в результаті т. зв. Липневої революції. Правив до 18 червня 1953 року, коли в країні було проголошено республіку.
56
Ідеться про HATO (засноване 4 квітня 1949 р.), до якого в 1953 році належали з 14 країн. Нині в HATO - 29 країн.