Про високу майстерність книжкового письма та ілюстрування свідчить також “Ізборник” 1073 р., створений для великих київських князів Ізяслава та Святослава Ярославичів. Книга відкривається цікавим розворотом, на лівій стороні якого зображений князь Святослав з сім’єю, на правій — Спас на престолі. На третьому листі знаходиться зображення орнаментованого триглавого храму, далі — чотири портретні мініатюри. Найбільший інтерес становить мініатюра з першим давньоруським груповим портретом реальних людей. На ній — Святослав Ярославич у синьому плащі — корзні, отороченому золотою лиштвою. На голові князівська шапка з хутряною опушкою. Княгиня одягнута в біле плаття з широкими рукавами. Голову її покриває хустка. Сини Святослава — Гліб, Олег, Давид, Роман, Ярослав — в червоних каптанах, підперезаних поясами.
По тексту “Ізборника” розкидані красиві заставки, ініціали, виконані золотом і фарбами. На полях знаки зодіака: Діва, Стрілець, Рак, Єдинорог тощо.
Найближчою аналогією груповому портрету сім’ї Святослава є мініатюри із “Трірського псалтиря” (1078 — 1087), написаного в кінці X ст. для трірського архієпископа Егберга. Пізніше книга перейшла у власність Гертруди — дружини великого князя Ізяслава Ярославича. На її замовлення псалтир доповнили кількома вихідними мініатюрами. На одній із них — портрет сина Ізяслава і Гертруди — Ярополка і його дружини Ірини, а також самої Гертруди, яка припала до ніг св. Петра. Високою майстерністю відзначаються мініатюри “Різдво Христове”, “Розп’яття”, “Христос на троні”, “Богоматір на троні”. На полях книги — малюнки знаків зодіака. Це Стрілець в одязі руського воїна, Діва — червонощока руська дівчина в кокошнику, Водолій з роздутими щоками та ін.
“Юр’єве євангеліє”, порівняно з “Остромировим” і “Мстиславовим”, виглядає скромно. Написане в 1120 — 1128 рр. для новгородського Юр’євого монастиря Федором “Угринцем”, прикрашають його 65 ініціалів та заставок, виконаних з неабиякою фантазією і майстерністю. Ініціали у вигляді людей, фантастичних звірів і птахів, плетива рослинного орнаменту нагадують сюжети на київських браслетах-наручах, чернігівських кам’яних рельєфах.
Чудовою пам’яткою мистецтва “книжного строения" є Радзивіллівський літопис, прикрашений кольоровими мініатюрами (їх 618). Вони виготовлені у XV ст., але з давньоруських оригіналів кінця XII — початку XIII ст. Як вважає Б.О. Рибаков, який зіставив мініатюри з текстом літопису, багато з них зв’язані не тільки з Володимирським лицевим зводом 1212 р., а й з деякими київськими літописами. Завдяки пензлю невідомих художників, які користувалися лаконічною і об’ємною мовою символів, ми маємо можливість заглянути в живу історичну дійсність X — XIII ст.
Роботою південноруських художників вважають дослідники мініатюри “Хлудівського псалтиря”, “Хроніки Георгія Амартола”, “Добрилового євангелія”.
Наукові знання. Науково-природничі знання в Київській Русі, як і в інших країнах середньовічної Європи, перебували під сильним впливом “Шестоднева” Іоанна, екзарха болгарського, а також трактатів Козьми Індикоплова. В уяві останнього земля становила собою чотирикутник, який омивається з усіх сторін океаном, всередині має моря — Середземне і Каспійське — і два заливи — Перський і Аравійський. За океаном знаходиться земля, оточена стіною, що переходить у небосхил.
Звичайно, ця фантастична будова землі і неба задовольняла далеко не всіх. Із географічного опису “Повісті минулих літ” можна зробити висновок, що Нестору земля уявлялась інакше. Говорячи про спадщину трьох синів легендарного Ноя, він називає майже всі країни Європи, Азії і Північної Африки, їх моря, ріки, острови. В детальному описі шляху “Із Варяг в Греки” він підкреслює, що із Варязького моря можна припливти до Риму, а від Риму в Понтійське (Чорне) море, в яке впадає річка Дніпро, котра системою річок і озер пов’язана з тим же Варязьким морем.
Широка виробнича діяльність, розвиток ковальського, ювелірного, склоробного, керамічного та інших ремесел обумовили освоєння знань в галузі фізичних і хімічних властивостей матеріалів. Торгівля, монументальне будівництво, літочислення сприяли розвитку математичних і астрономічних знань. Згідно з дослідженнями Ю.К. Афанасьева і Б.О. Рибакова, на Русі добре знали формулу обчислення площі кола.