Мистецтво
З культовою архітектурою тісно пов’язані такі види мистецтва, як живопис, художня різьба, майоліка. На ранньому етапі розвитку монументальні споруди Київської Русі в своєму інтер’єрі поєднували мозаїки і фрески, пізніше фрески зайняли панівне становище.
Високий рівень розвитку монументального живопису засвідчує ансамбль розписів Софії Київської. Мозаїчні зображення прикрашали головний вівтар і купол собору. Вгорі, в круглому медальйоні діаметром 4,1 м — поясне зображення Христа-Пантократора (Вседержителя) з піднятою десницею. На ньому пурпуровий із золотом хітон і голубий плащ. Фон медальйона золотавий. Довколо Христа — чотири архангели в одязі візантійських імператорів. В руках вони тримають знамена — лабари і уособлюють сторожу “небесного царя”.
У міжвіконних простінках знаходяться зображення дванадцяти апостолів, а в парусах — чотирьох євангелістів. На стовпах передвівтарної арки — сцена Благовіщення, виконана смальтою золотавого, синього, білого, червоного кольорів. Прекрасний образ Марії — земний і реальний. В руках вона тримає веретено і пряжу. У великих очах смуток, ледь помітна посмішка на обличчі, що надає образу особливої щирості і людяності.
В апсиді центрального вівтаря зображена велична постать Богородиці-Оранти (висота 5,45 м), яка відзначається вишуканістю ліній і монументальністю, соковитістю фарб і незвичайною гармонією колориту. На Богоматері пурпуровий мафорій із золотими складками, синій хітон і червоні чобітки. З-під пояса звисає біла хусточка, світла пляма якої ніби підкреслює оригінальне кольорове вирішення всієї фігури. Широкий поміст, на якому стоїть Богоматір, має золотистий фон, прикрашений дорогоцінними каменями.
У народі Богоматір Софії Київської вважали захисницею Києва і Русі і називали ще “Нерушимою стіною”.
Під Богоматір’ю розташована багатофігурна композиція “Євхаристія” (причащання апостолів), а ще нижче — “святительський чин”, який є одним з кращих взірців давньоруського монументального живопису. Обличчя “отців церкви” індивідуально виразні, вражають глибоким психологізмом. Особливо лик Іоанна Златоуста. В нього худе аскетичне лице, високий лоб, невелика гостра борідка і великі, палаючі фанатичним вогнем очі. Колючі лінії малюнка підкреслюють релігійну ортодоксальність цього церковного діяча. З аналогічною майстерністю виконані фігури Василія Великого, Григорія Чудотворця.
П’ятницька церква у Чернігові. Кінець XII — початок XIII ст. Реконструкція П.Д. Барановського
У підпружних арках знаходяться мозаїчні зображення сорока севастійських мучеників.
Мозаїчні панно Софії виконані на яскравому золотистому фоні і набрані із смальти 177 кольорових відтінків.
Фрески покривали всі стіни собору. Стилістично вони близькі до мозаїк. Дсить добре прочитується єдиний задум. На фрескових панно — три цикли зображень: євангельські, біблейські, житійні. Світський сюжетний живопис, розміщений у західній частині храму, являє собою унікальне явище, не характерне для візантійських церковних канонів. Йдеться про урочисту композицію, яка зображує засновника Софії Ярослава Мудрого і його сім’ю на стінах середнього нефа, а також живопис башт. Особливий інтерес становлять сцени полювання; зображення константинопольського іподрому, на якому присутні візантійський імператор і київська княгиня Ольга[675].
Святий Георгій. Мозаїчне зображення у Софії Київській. XI ст.
Важливим елементом художнього опорядження Софії е орнаменти на всіх стінах і стовпах собору, віконних арках. Вони переважно рослинного характеру і нагадують орнаменти книжкової мініатюри.
Прекрасне внутрішнє опорядження мав храм Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві. Його мозаїки за схемою композиції нагадували софійські: Богоматір, “Євхаристія”, “Святительський чин”. Собор зруйновано в 30-ті роки XX ст., але дещо з нього вдалося врятувати. Це — композицію “Євхаристія”, зображення Дмитрія Солунського, Стефана, Фадея. Порівняно з софійськими, мозаїки Золотоверхого храму більш динамічні, персонажі наділені індивідуальними психологічними рисами. Кольори мозаїк яскраві, малюнок виконаний чорними, зеленими і червоними лініями.
Мозаїчна композиція "Євхаристія" із Михайлівського Золотоверхого собору. XII ст.