Выбрать главу
— Тра’ мури високі брати, тра’ грізне військо розганяти, тра’ одежі зривати, щоб солодке яблуко куштувати, бо пішли вже отари попасом
і пішли коники ступою, та й пішли яструби перевальцем.

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Цикл

1. «Третій стан…»

Третій стан — в дрободан. Дощ гуляє, як гетьман. Білі вежі й чорні вежі все патьоками мережить. Тьмаві склянки на столах — світ хитається в очах. Мокне оксамит мечів, арбалети й поготів, а він дзвонить, мов кришталь, коло малинових мальв.

2. Шибайголови

Над нами — небо, під нами — брук, наші кроки — швидкі і ніжні. І від дотику наших рук палає залізо. Наші губи — суцільна спрага, наші серця — голод, і анітрохи не важить, хто — друг, а хто — ворог. Гей, навколо! Келихи — вгору за наші голови.

3. Пейзаж

Ніч все пливе, лиш місяць і білі дими в долинах
(ружі — червоні — тіні)
все мерехтить і тане синє світіння ліній
і запах лататих лелій стелиться по долинах

4. Варвари

Тут,      у безмежних,                       ворожих просторах, вперто,          повільно                      і поступово всіх      підкорятимем                         нашому слову, вищим          законом                     поклавши його. Доки гойдає                 білява                         ріка, мовчки ми сходимось                              груди                                      у груди, яреє сонце                жевріти                           буде в наших поблідлих                          від люті                                     очах. Дощ розмиває                    сліди                           за ізгоями, дощ розмиває                   дні                       і роки — ми перейдемо                    шляхами суворими, зрушені з місця                      велінням                                   руки. Випаде сніг,                і випливе                            з обріїв обрисів наших                    потужний                                стрій — благословен будь                         і будь впокорений, світе,        блакитний                      і золотий.

5. Леле

Перед нами —                    русява Таврія і позаду у нас —                       Таврія і над нами у нас — дим і туман заплітаємо гриви                       буланим заплітаємо гриви                       карим заплітаємо світлякам
…і їдуть           в палаючій Таврії юні     угорські коні юні      угорські вершники і сонце їхнє                руде

6. Весела мандрівка

       Мармурова аж печальна іде степом        красна панна,
разом з нею — срібний цокіт ще й три сотні в позолоті.
Вже на панночці — ні нитки, уже панна — як лебідка:          ходить-бродить празниково          муре право таборове. А три сотні золотаві          розкотились, мов коралі.