— Ти, головне, вступи, а ми подумаємо, де дістати гроші.
Кім Джійон вдалося вступити на гуманітарний факультет одного із сеульських університетів. Оскільки у членів сім’ї не було часу розбиратися і допомагати Джійон зі вступом, це був її особистий вибір і результат її зусиль. Як і сказала мама, Джійон вступила, тепер прийшов час переживати за оплату. Мама Джійон чесно призналася, що на даний момент у них є сума для оплати першого року навчання:
— Але ти не переживай, якщо за цей рік справи у нас не підуть краще, ми продамо квартиру чи магазин і обов’язково оплатимо все.
У день випуску Кім Джійон вперше напилася. Кім Инйон покликала молодшу сестру і двох її подруг пити соджу[16]. Джійон соджу тоді здалось навдивовижу солодким та смачним, вона перехиляла чарку за чаркою і непомітно для себе так напилася, що її просто вирубило. Инйон мусила тягнути сестру додому на собі. Батьки, побачивши у якому стані повернулися їхні діти, лише з докором сказали старшій: «Ну і чого ти вчиш свою сестру?» Але самій Джійон ані словом не дорікнули.
2001 — 2011
Кім Джійон планувала старанно вчитися, щоб отримати стипендію від університету, але її надіям не судилося здійснитися. У першому семестрі її середній бал ледве перетнув позначку в 2.0 бали (за шкалою від 1.0 до 4.0), незважаючи на те, що відвідування у неї було ідеальне, домашні завдання вона здавала всі і вчасно, а вчилася не покладаючи рук. Для Джійон, яка звикла, що в школі у неї завжди були добрі оцінки, та яка завжди могла постаратися та виправити оцінку за погано написану контрольну роботу, така ситуація була стресовою. На відміну від школи, в університеті навчалися студенти, кожен з яких у свій час був одним з найкращих у своїй школі, так що стати «найкращим з найкращих» було не так просто. У Джійон не було довідкових матеріалів, які могли б допомогти розібратися з матеріалом у підручниках, не було і підказок, як правильно відповідати на екзаменаційні завдання, тому їй було дуже складно зрозуміти, що ж потрібно робити, щоб отримати найкращу оцінку.
Дні, коли студентські роки називали найлегшими у житті, давно промайнули — тепер студенти не могли собі дозволити гуляти і розважатися, відсунувши навчання на задній план. Більшості студентів доводилося постійно боротися за свої оцінки, вивчати англійську, змагатися за вакансії інтернів у компаніях, а «на десерт» ще й підробляти. Якось втомлена Кім Джійон пожалілася сестрі, що студентське життя втратило всю свою чарівність, на що та відповіла, що Джійон здуріла, і нічого кращого й бути не може.
Ще у ті часи, коли Джійон ходила в школу, вона часто чула історії своїх друзів про те, як бізнес їхніх батьків прогорів чи про те, як їх скоротили. Ситуація не покращилася і тоді, коли Джійон пішла в університет — її друзі, які були змушені постійно шукати підробітку, і навіть батьки цих друзів, отримували дуже низьку зарплату, у той час, коли вартість навчання, яка до того була тимчасово заморожена на вимогу МВФ, різко подорожчала. Здавалося, університети намагаються надолужити все те, що вони не могли заробити за період дії тимчасових обмежень. У 2000 році коефіцієнт зростання вартості навчання вдвічі перевищив рівень інфляції[17]. Найближча університетська подружка Джійон була змушена піти у академвідпустку після першого курсу. Сама вона приїхала з невеликого міста, яке було на відстані трьох годин їзди на швидкісному автобусі від Сеула. Подруга розказувала Кім Джійон, що відчайдушно хотіла вирватися з-під батьківського крила, і тому зробила все, щоб вступити у сеульський університет. Вона не вдавалася у деталі, але, наскільки Джійон могла зрозуміти, батьки нічим не допомагали її подрузі. Як би та не старалася, скількома підробітками вона б не займалася, цього виявилось недостатньо, щоб сплатити за навчання, підручники, оренду житла та решту витрат.
— Вдень я викладаю на курсах — навчаю учнів писати екзаменаційні твори, ввечері підпрацьовую офіціанткою. Поки прийду додому, поки вмиюся — бац, і на годиннику уже друга година ночі, а перед тим, як лягти спати ще ж потрібно підготуватися до наступних занять, перевірити учнівські твори... А, ну і ще, як ти знаєш, я час від часу підробляю в університеті, коли випадає вільна годинка між парами. Чесно, я так втомлююсь, що на парах просто вирубуюсь, — ділилася своїми переживаннями подруга. — Заробляючи на навчання, я просто руйную своє університетське життя... Що там вже казати про оцінки, мене вже ніщо не врятує, це якийсь кошмар.
16
Соджу — корейська горілка, вміст алкоголю у якій становить від 15 до 45% (найбільш популярний варіант — 17-20%) (прим. перекладача).
17
«Серйозні протести проти зростання вартості навчання», газета «Yonhap News», 6 квітня 2011 року.