Тим часом мама Джійон, не кажучи нікому, купила квартиру площею 139 м² у багатоквартирному житловому комплексі неподалік від їхнього ресторанчика. Протягом багатьох років вона самостійно виплачувала іпотечну позику, і завдяки успіху з рестораном та продажу старої квартири кредит врешті вдалося закрити. Сім’я переїхала у нову простору квартиру. Переїхала з ними й Инйон, яка після закінчення університету вирішила ризикнути і скласти держіспит на посаду вчителя у Сеулі, пожертвувавши додатковими балами, які давалися тим, хто погоджувався залишитись викладати у провінційних школах. Ризик був виправданий — Кім Инйон успішно склала іспит.
Одного вечора тато Джійон пізно повернувся додому напідпитку після посиденьок із колишніми колегами. Він почав голосно кликати дітей, піднявши всіх на ноги. Молодший син, який слухав музику в навушниках, і дві сестри, які вже давно спали, вийшли у вітальню, привіталися з татом, а той витяг гаманець і почав роздавати дітям гроші. Мама, позіхаючи, теж вийшла зі спальні, і почала дорікати чоловіку за те, що той прийшов таким п’яним і всіх розбудив, та батько не зважав на неї:
— От всі й побачили, що моє життя склалося найкраще! У мене все вийшло! Недарма я так горбатився усі ці роки! Ми впорались!
Як виявилося, його друг, який займався торгівлею з Китаєм і тоді пропонував татові Джійон долучитися, втратив усі гроші, а колишні колеги, які продовжували працювати на держслужбі чи займалися якимось бізнесом, заробляли копійки. У батька Джійон був найвищий дохід і найпросторіша квартира. Усі заздрили тому, що його старша донька працювала вчителькою, друга — була студенткою столичного університету, а син ріс здоровим і мужнім. Тато стояв посеред кімнати, гордо вип’ячуючи груди, а мама, сміючись, підійшла і обійняла його за плечі:
— Любий, ти не забувай, що ідея з ресторанчиком з кашею — моя, та й квартиру цю купила я. А діти самі виросли і добилися всього. У тебе справді щасливе життя, варте того, щоб твої колеги заздрили тобі, але пам’ятай, завдяки кому воно таке. Тож веди себе гарно і піклуйся про мене та дітей. А спати сьогодні будеш у вітальні, від тебе за кілометр несе алкоголем.
— Звісно, звісно, люба! Половина успіху — цілком твоя заслуга! Я твій боржник до кінця життя, пані О Місук!
— Половина? Тут, скоріше, варіант 70 на 30, де 70% — моя заслуга, а 30% — твоя.
Мати знову позіхнула і пішла за подушкою та ковдрою для чоловіка. Тато Джійон сказав, що спатиме у вітальні зі своїм єдиним сином, але той відповів, що не витримає смороду алкоголю. Та навіть відмова сина не могла засмутити батька. Він, не вмившись, завернувся в ковдру і моментально заснув.
Після другого курсу хлопець Джійон пішов у армію. Кім Джійон разом з батьками хлопця поїхала провести його до місця служби, де вони довго та слізно прощалися. Уже через декілька місяців Джійон почала відчувати себе дуже самотньою без коханого. Вона писала хлопцю довжелезні листи, які ледве влізали у конверт, та водночас її іноді розбирала така злість, що Джійон переставала відповідати на його дзвінки. Постійні перепади настрою коханої виводили з себе колись спокійного і люблячого хлопця Джійон — він просто не знав, що йому робити. Не допомагали і постійні роздуми про те, що найкращі роки свого молодого життя він тратить в армії, незрозуміло на що, і ці думки викликали у нього депресію та злість. У рідкісні моменти зустрічей парі вдавалося справді насолодитися лише першими хвилинами, решту часу вони сварилися і ображалися одне на одного.
Джійон запропонувала хлопцю розстатися. Він погодився, але ще довго після цього телефонував їй кожного разу, коли його в армії відпускали у відпустку і він десь напивався, на світанку писав смс-ки: «Спиш?», а іноді навіть приходив посеред ночі, п’яний як чіп, до ресторанчика батьків Джійон, де умудрявся наблювати і заснути просто під дверима. Після того по району поповзли чутки, що молодша донька власників ресторану, у якому готують каші, кинула свого хлопця, поки той був в армії, після чого він втік з військової частини для того, щоб помститися колишній.