— Уявімо, що ви на зустрічі з компанією-партнером. А представник компанії-партнера починає, скажімо так, розпускати руки — обіймає вас за плечі, гладить по талії... Розумієте, про що я? Так? Що ви будете робити в такому випадку? Послухаємо спочатку Кім Джійон.
Джійон на хвилинку розгубилася, не знаючи, що сказати. Показувати свою розгубленість вона не хотіла, і при цьому розуміла: занадто жорстка відповідь може позбавити її здобутих балів, тому спробувала дати нейтральну відповідь:
— Я би спробувала придумати якийсь привід, щоб покинути приміщення: сказала б, що маю на хвилинку вийти — в туалет, наприклад, або щоб підготувати якісь документи.
Друга кандидатка безапеляційно заявила, що вона б сказала цьому партнеру, що це — сексуальне домагання і що він повинен негайно припинити. І якщо він її не послухає, вона буде вирішувати це питання в судовому порядку. Інтерв’юер, який поставив запитання, почувши цю відповідь, здивовано припідняв брову і щось записав на своєму папірці. Джійон не знала, що й думати.
Остання кандидатка, у якої було найбільше часу на те, щоб обдумати свою відповідь, сказала:
— Спершу я маю переконатися, чи все гаразд з моїм зовнішнім виглядом, і чи не могла я спровокувати людину на такі дії своєю поведінкою. Якщо щось не так, я постараюсь якомога швидше виправити ситуацію.
Друга кандидатка іронічно хмикнула — вона явно вважала таку відповідь сміховинною. Джійон також подумала, що дівчині так відповідати не пасує — у чому може бути її вина? — але, з іншого боку, вона задумалась, чи не розцінять інтерв’юери відповідь третьої дівчини як більш слушну. «Можливо, і мені варто було щось таке сказати?», — подумала вона, але одразу ж посоромилася своїх думок.
Через декілька днів Кім Джійон отримала лист, у якому її повідомили, що вона не пройшла. Джійон не давала спокою думка: невже її не обрали через відповідь на останнє питання? Урешті-решт вона вирішила зателефонувати у відділ кадрів і поцікавитися. Представник відділу кадрів, на якого вона потрапила, відповідав на її питання загальними відрепетируваними фразами: «Відповідь на одне запитання не може визначити: проходите ви чи ні», «Оцінювання кандидата проводиться комплексно», «На жаль, ваша кандидатура не зовсім підходить нашій компанії» і все в тому ж дусі. Трохи заспокоївшись, Кім Джійон спитала, чи пройшли ті дві кандидатки, які були з нею на співбесіді. Вона пояснила, що це допоможе їй у пошуку роботи, адже вона зможе трохи краще зрозуміти, чого очікують компанії від потенційних працівників. Та працівник не поспішав відповідати на це запитання.
— Будь ласочка, скажіть, я просто у відчаї, а так я хоч розумітиму, що маю виправити, щоб наступного разу показати себе з кращого боку, — вмовляла його Джійон.
Він здався і сказав, що інші кандидатки також не пройшли. Ця відповідь добила Джійон. «Якби знала, що і так провалю співбесіду, я б їм сказала, що насправді думаю!» — пошкодувала вона.
Якби Кім Джійон знала, що все одно не пройде, вона б сказала їм, що переламала б руки тому, хто посмів би до неї торкнутися; вона б сказала тому бровастому, що його питання — це теж сексуальне домагання: «Либонь, чоловікам на співбесіді ви таке питання не ставите?» — вона все б їм сказала в очі!
Та оскільки зробити цього Джійон уже не могла, все, що їй залишалося — викричатись, дивлячись у дзеркало. Чомусь полегшення це не дало. Вона лежала в ліжку, засмучена і розчарована, і розлючено копала ковдру, яка раз за разом заплутувалась у неї в ногах. Ця співбесіда стала першою у безкінечному ланцюжку співбесід, де інтерв’юери дозволяли собі непристойно жартувати та робити недоречні коментарі щодо її зовнішності й одягу, безсоромно витріщатися на певні частини її тіла, а іноді навіть намагалися розпускати руки. Жодна із цих співбесід не завершилася запрошенням на роботу.
Кім Джійон почала думати, чи не варто їй відтермінувати закінчення університету? Може, варто взяти академвідпустку? Чи з’їздити кудись на мовні курси за обміном? Поки Джійон міркувала над тим, що їй робити, осінній семестр добіг до кінця, тож їй не залишалося нічого, крім як завершити навчання.