На перший після весілля день народження свекра Джійон усі, разом з ріднею Дехьона, яка проживає поблизу Пусана, зібралися на святковий обід, щоб привітати батька Дехьона, і заодно познайомитися з невісткою. Протягом всієї зустрічі — поки накривали стіл, поки святкували і навіть коли прибирали зі столу — усі бесіди зводилися до одного: чи Джійон з Дехьоном не хочуть поділитися з ріднею «добрими новинами». Немає новин? А чому? Що не так? Ви достатньо стараєтеся? Вочевидь, недостатньо, якщо дитинки ще немає. Кім Джійон спробувала закрити тему, пояснивши, що вони з Дехьоном поки не планують дітей, та її уже ніхто не слухав. Ага, значить, невістка і досі не завагітніла, у чому ж може бути проблема? З усіх сторін посипалися припущення: «Вона уже трохи застара...», «Це все тому, що вона занадто худа!», «Та ви лиш попробуйте — у неї холоднющі руки, у невістки явно проблеми з кровообігом!», «Та що тут гадати — гляньте, у неї прищ на підборідді, у її віці це може свідчити лиш про одне — проблеми з жіночим здоров’ям», — які б причини не називалися, усі вони передбачали, що проблема полягає саме у Джійон.
Одна з тітоньок Дехьона дорікнула його матері:
— А ти що сидиш і нічого не робиш? Купила би своїй невістці збір цілющих трав для зачаття! Джійон, певне, засмучена через твою бездіяльність.
Кім Джійон подумки заперечила — о ні, тільки цього їй ще бракувало. Її цілковито влаштовувало те, що свекруха зайвий раз не лізла у їхні справи. Навпаки, усі ці розмови про те, що потрібно зробити, щоб вона швидше завагітніла, здавалися їй тортурами. Їй нестерпно хотілося відрізати присутнім: «Знаєте що, я абсолютно здорова, мені не потрібні ніякі ліки і трави, я не збираюсь підлаштовуватися під ваш сімейний план з народжуваності, і взагалі, це стосується лише мене й мого чоловіка, і обговорювати наші плани на дітей з родичами, яких я бачу вперше в житті, у мене немає ні найменшого бажання». Але, як завжди, слова залишилися несказані, натомість Джійон скромно відповіла:
— Ні-ні, що ви, все в порядку.
Усю дорогу до Сеула Кім Джійон і Джон Дехьон сварилися. Джійон ображалася, що чоловік і слова не сказав, щоб зупинити потік безпідставних умовиводів і незадовільних оцінок її фізичного здоров’я з боку його родичів. Дехьон виправдовувався тим, що спроба заперечити старшим могла ще більше їх розпалити, але Джійон таке пояснення не вдовольнило — вона не могла зрозуміти свого чоловіка. Дехьон врешті сказав, що Джійон занадто гостро реагує на дрібниці, що ще більше образило її.
Решту шляху вони проїхали мовчки, не зупиняючись. Лише коли вони нарешті доїхали і припаркували машину на підземній парковці їхнього житлового комплексу, Дехьон порушив багатогодинну мовчанку:
— Я постійно думав над твоїми словами. Так, я повинен був захистити тебе перед моїми родичами. Ти нічого не можеш їм сказати, а я міг би. Давай домовимося, що відтепер будемо в таких ситуаціях захищати одне одного: я тебе — перед своїми родичами, а ти мене — перед твоїми. А за сьогодні я вибачусь. Вибач мене, Джійон.
Після цих слів Джійон уже не могла сердитися на чоловіка. Вона раптом і себе відчула винуватою, хоча й не було за що.
— І я тут ще подумав... є лише один спосіб змусити моїх батьків перестати діставати нас з дитиною.
— Який?
— Народити дитину. Ми ж усе одно збираємося зробити це рано чи пізно, чому б не вбити двох зайців одним пострілом — позбутися постійних нотацій батьків і народити хоча б одну дитину, поки ми ще молоді.
Пропозиція Джон Дехьона прозвучала ніби між іншим, так невимушено, ніби він пропонує заскочити в супермаркет купити свіженького норвезького лосося чи ввечері після роботи зібрати удвох пазл із зображенням «Поцілунку» Клімта. Принаймні так здалось Джійон. Вони ніколи не обговорювали свої плани щодо дітей, але і Джійон, і Дехьон завжди вважали, що діти — це наступний логічний крок після одруження. Тому, з одного боку, Джійон не могла сказати, що пропозиція Дехьона недоречна, але й наважитись на такий крок їй було непросто.
Старша сестра Кім Джійон вийшла заміж на рік раніше за Джійон, але у неї й досі не було дітей, та й серед недавно одружених подруг Джійон матерів не було, тому так вийшло, що вона ніколи тісно не спілкувалася з вагітними і не бачила зблизька немовлят. Кім Джійон не могла й уявити, що її очікує, як зміниться її тіло, але її найбільше лякало те, що вона була не впевнена, чи їй вдасться поєднувати виховання дитини з кар’єрою. І вона, і Дехьон часто працювали допізна і у вихідні, тому було зрозуміло, що одними яслами і нянею не обійдешся. На допомогу батьків вони теж не могли розраховувати. Раптом Джійон стало соромно за те, що немовля ще не народилося, а вона вже думає, куди його спихнути. Чому вони взагалі повинні поспіхом планувати дитину, якщо у них зараз немає ні часу, ні можливостей виховувати її? Дивлячись, як роздумує і зітхає дружина, Дехьон підійшов і поплескав її по плечу: