— Той факт, що у них є сім’ї та батьки, означає, що вони мали сто разів подумати, перш ніж робити щось таке, а не те, що ми маємо їм усе пробачити. Одумайтесь! Можливо, вам цього разу і вдасться все замняти, але якщо ви продовжите в тому ж дусі, це рано чи пізно повториться. Ви ж знаєте, що у нашій компанії належним чином не проводилися семінари з попередження сексуального насилля на роботі?
Кім Иншіль теж була налякана і втомлена всією цією ситуацією. Усі вони — Иншіль, Хесу та інші жертви — хотіли, щоб це все якомога швидше закінчилося, вони хотіли повернутися до нормального життя. Винуватці ризикували конкретними речами — жертви ж ризикували всім.
Коли Джівон виповнилося трохи більше ніж рік, її віддали в ясла. На диво, дівчинці там сподобалося, і вона швидко адаптувалася. Джійон відводила дочку в ясла о 9:30, там вона гралася, обідала й о першій Джійон забирала її додому, де купала і вкладала Джівон на денний сон. Не враховуючи час, який забирала дорога, Кім Джійон отримувала близько трьох годин вільного часу. Звісно, вільним цей час назвати було важко — Джійон використовувала його, щоб справитися зі всією домашньою роботою: випрати одяг, перемити посуд, поприбирати, приготувати їсти. Рідко коли у неї випадала можливість спокійно присісти і випити чашечку кави.
Дослідження доводять, що у матерів, які виховують дітей віком до двох років, у добі в середньому є 4 години 10 хвилин на себе, а у матерів, які відправляють своїх дітей у ясла, цей час дорівнює 4 годинам 25 хвилинам, тобто, різниця між ними складає всього лиш 15 хвилин. Це яскраво свідчить про те, що більшість матерів не мають часу на відпочинок, навіть якщо їхня дитина ходить в ясла. Уся різниця полягає лише в тому, доводиться їм робити домашню роботу з дитиною чи без[37]. Все одно для Кім Джійон можливість зосередитися на домашній роботі, не відволікаючись постійно на дитину, була вже великим полегшенням.
Вихователька хвалила Джівон, казала, що вона чудова дівчинка і швидко адаптується, тому можна спробувати залишати її в яслах на денний сон та забирати пізніше. Кім Джійон сказала, що поки все ж забиратиме донечку зразу після обіду, але думка про те, що у неї може з’явитися більше вільного часу, викликала бажання спробувати щось нове.
Джон Дехьону з Кім Джійон вдалося виплатити кредит, який вони брали на гарантійний депозит на квартиру, до народження дочки. Але через два роки проживання у цій квартирі хазяїн повідомив, що піднімає суму гарантії на 60 мільйонів вон[38], тому їм знову довелося взяти позику. Найближчим часом їм не світило придбання власної квартири, у якій їхня сім’я могла б жити, не переживаючи постійно за гроші на гарантійний депозит, за те, що їм прийдеться виїжджати з квартири, якщо хазяїн не захоче продовжувати договір оренди та інші турботи, які супроводжують життя на орендованій квартирі. А майбутнє обіцяло бути сповненим ще більших турбот — скоро Джівон потрібно буде відправляти в садочок, а потім — на різноманітні гуртки та заняття, на які потрібні гроші. На Кім Джійон дедалі більше навалювався тягар — вона відчувала, що і їй уже пора приносити гроші в хату. Ціни на квартири, вартість життя та навчання постійно росли, не знаючи меж. Для всіх, крім тих, кому пощастило отримати великий статок у спадок або здобути дефіцитну високооплачувану спеціалізацію, життя ставало все складнішим і складнішим.
Серед знайомих Кім Джійон було багато матерів, які, віддавши дітей у дитячий садочок, починали працювати. Деякі продовжували займатися тим же, що і до декрету, але переходили на фріланс, декотрі зв’язували свою кар’єру зі сферою освіти — починали працювали репетиторами або викладачами на курсах, відкривали власні навчальні групи у себе вдома, та найбільше було тих, хто влаштовувався на підробітки з погодинною оплатою: касирами, офіціантками, працівниками служби підтримки чи обслуговуючим персоналом із заміни фільтрів у домашніх очищувачах для води. За статистикою, більше ніж половина жінок можуть знайти нову роботу щонайменше через п’ять років після звільнення з попереднього місця. Але навіть у тих випадках, коли роботу вони знаходять, нова посада у більшості випадків виявлялася нижчою за ту, з якої вони звільнялися, а умови праці — гіршими. Порівняння жіночого ринку праці щодо віку працюючих показало, що ближче до пенсійного віку кількість жінок, які працюють у невеликих компаніях (до чотирьох співробітників) збільшується вдвічі. Також помітні зміни відбуваються у сферах праці: зменшується кількість задіяних в офісній роботі та на підприємствах, і збільшується кількість працівників жіночої статі у сфері обслуговування — готельному, ресторанному бізнесі, а також у сфері продажів. Звісно, це означало, що оплата їх праці була значно нижча, ніж могла би бути у інших сферах[39].
39
Кім Йонок. Сучасний стан та перспективи жінок, які беруть перерву у кар’єрі, Інформаційна служба з питань працевлаштування Республіки Корея (KEIS). Аналіз ринку праці за 2015 рік.