— Феноменальний брехунець, — пробурмотів Бенет.
— Пощезніть, вражі сили, оце країна! — прошепотів отець Віктор. — Продовжуй, Кіме.
— Я не крав. Крім того, я зараз учень дуже святого чоловіка. Він сидить зовні. Ми бачили, як два чоловіки прийшли з прапорами приготувати місце. Це завжди так уві сні, або у про… пророцтві. Так що я знав, що це має збутися. Я бачив Червоного Бика на зеленому полі, і мій батько сказав: «Дев’ятсот пакка[81] чортів і полковник верхи на коні будуть піклуватися про тебе, коли ти знайдеш Червоного Бика!» Я не знав, що робити, коли побачив Бика, але я пішов і повернувся, коли було темно. Я хотів побачити Бика знову, і я знову побачив Бика, а сагиби молилися на нього. Я думаю, що Бик має мені допомогти. Так сказав дуже святий чоловік. Він сидить зовні. Ви його не скривдите, якщо я погукаю йому зараз? Він дуже святий. Він може підтвердити все, що я говорю, і він знає, що я не злодій.
— «Сагиби молилися на Бика!» Що він таке верзе? — сказав Бенет. — «Учень святого чоловіка!» Цей хлопчик позбувся розуму?
— Це хлопчик О’Гари, безумовно. Хлопчик О’Гари накладає з усіма силами темряви. Це дуже схоже на його батька, коли той напивався. Ми краще запросимо святого чоловіка. Він може щось знати.
— Він нічого не знає, — сказав Кім. — Ходімо краще, я покажу вам його. Він мій господар. Нумо!
— Вражі сили! — все, що зміг сказати отець Віктор, а Бенет вийшов, твердо тримаючи Кіма за плече.
Вони знайшли Ламу там, де він згорнувся калачиком і чекав.
— Мій пошук уже закінчується, — закричав Кім місцевою мовою. — Я знайшов Бика, але Бог знає, що буде далі. Вони тобі не зашкодять. Приходь до намету товстого жерця з цим худим чоловіком і подивимося, що вийде. Це все нове для мене, а вони не можуть говорити на гінді. Вони просто осли нечищені.
— Тоді це не добре — жартувати з їхнього невігластва, — відповів Лама. — Я радий, що ти втішений, чело.
Із гідністю та без жодних підозр він увійшов до маленького намету, привітався, як жрець із жерцями, й сів біля відкритої жаровні з вугіллям. Світло ліхтаря відбивалося від жовтої підкладки, й обличчя Лами забарвилося червоним золотом.
Бенет подивився на нього зі зверхньою байдужістю людини, чия релігія вважає дев’ять десятих світу «язичниками».
— І що було наприкінці пошуку? Який подарунок приніс тобі Червоний Бик? — Лама звернувся до Кіма.
— Він питає: «Що ви збираєтеся робити?» — переклав Кім, бо Бенет уже почав занепокоєно дивитися на отця Віктора.
— Не розумію, який стосунок має цей факір до хлопчика, який може бути або його жертвою, або спільником, — почав Бенет. — Ми не можемо дозволити, щоб англійський хлопчик… Якщо він син масона, то чим скоріше він піде до масонського притулку, тим ліпше.
— Ах! Це ви мислите, як Секретар полкової ложі, — сказав отець Віктор. — Але ми б мали сказати і старому, що ми збираємося робити. Він не схожий на лиходія.
— Мій досвід показує, що ніхто ніколи не зможе зрозуміти східний розум. Тепер, Кімболе, я хочу, щоб ти переказав цій людині все, що я говорю, слово в слово.
Кім уважно послухав кілька наступних речень і почав так:
— Святий чоловіче, худий дурень, схожий на верблюда, каже, що я син сагиба.
— Невже?
— О, це правда. Я знав це з мого народження, але він про це зміг дізнатися, тільки коли здер із мене амулет і прочитав папери. Він вважає, що раз уже хтось сагиб, то вже назавше сагиб, і вони удвох думають тримати мене в цьому полку або відправити мене в мадрісу [до школи]. Таке вже раніше було. Я завжди викручувався. Товстий дурень каже по-одному, а схожий на верблюда — по-іншому. Але то все пусте. Я можу провести тут ніч і, можливо, наступну. Таке вже раніше було. А тоді втечу та повернуся до тебе.
— Але скажи їм, що ти мій чела. Скажи їм, як прийшов був до мене, коли я був слабкий і збитий з пантелику. Розкажи їм про наш пошук, і вони, тебе, безумовно, відпустять.
— Я вже сказав їм. Вони сміються і говорять про поліцію.
— Про що ви? — запитав містер Бенет.
— O, він тільки каже, що коли ви мене не відпустите, то це зупинить його в його справах — у його нагальних особистих справах, — цей вислів Кім запозичив із розмови з якимсь клерком-євразійцем[82] із Управління каналів, але наразі він викликав тільки посмішку, яка розсердила хлопчика. — І якби ви знали, які в нього справи, то не стали би так дико раптово втручатися.
81
Пакка — багатозначене слово у гінді, може означати, залежно від контексту, стиглий або готовий, у більш загальному значенні — добірний, добрячий, міцний, справжній.
82
Євразійці — метиси, діти шлюбів індійських жінок та чоловіків-європейців, часто португальців; у суспільстві перебували окремо як від місцевого населення, так від європейців, останні не надавали метисам посад вище середнього рангу.