Десь коло третіх півнів Кім прокинувся зі сну, немовби тисячолітнього. Ганіфа тяжко хропіла у своєму кутку, але Магбуб вже пішов.
— Я сподіваюся, Ви не злякалися, — пролунав медовий голос десь у Кіма під боком. — Я спостерігав усю процедуру — дуже цікаво з етнографічної точки зору. Це був висококласний дават.
— Хух, — видихнув Кім, впізнавши скрадливу посмішку Гарі-бабу.
— А також я привіз від Ларгана Ваш нинішній костюм. Я не маю звички офіці-ійно возити такі іграшки підлеглим, але, — він хихикнув, — Ваш випадок записаний у книгах як винятковий. Сподіваюся, містер Ларган відзначить мої дії.
Кім позіхнув і потягнувся. Хороше було повертатися і згинатися знов у вільному одязі.
— Що це таке? — він із цікавістю роздивлявся важку й товсту вовняну тканину, просякнуту густими запахами далекої півночі.
— Ого! Це ж непримітне вбрання чели, приставленого служити ламаїстському Ламі. Повний комплект, аж до найменших дрібниць, — сказав Гарі-бабу, викочуючись на балкон почистити зуби з гаглета[145]. — На мо-ою думку, це не зовсім той варіант, який носять єдиновірці Вашого старого джентельмена, а скоріше, як представники іншої, спорідненої гілки. Я маю ненадруковані в Азіатському щоквартальному віснику статті на цю тему. Прикметно, однак, що старий джентльмен сам цілковито позбавлений релігійності. Він геть нерозбірливий.
— Ви його знаєте?
Гарі-бабу підняв руку, показуючи, що він зайнятий загальноприйнятним ритуалом, який супроводжує чищення зубів і подібні речі у бенгальців із пристойних родин. Потім він прочитав напам’ять теїстичну молитву спільноти Арія-Самадж[146] і напхав рота паном і бетелем.
— Оах, так. Я зустрічався з ним кілька разів у Бенаресі та Будда-Гайї, щоб розпитати його на теми ре-елігійних та сатанинських культів. Він чистий агностик, просто як я.
Ганіфа заворушилася уві сні й Гарі-бабу нервово підскочив до мідного кадила для ладану, геть темного і безбарвного у вранішньому світлі, вимастив пальця в кіптяві, яка там назбиралася, і провів собі риску через усе лице.
— Хто у твоєму домі помер? — спитав Кім місцевою мовою.
— Ніхто. Але у неї може бути погане око, в тієї чаклунки, — відповів бабу.
— То що ти тепер робиш?
— Відведу тебе на твій шлях у Бенарес, якщо ти туди їдеш, і розкажу тобі все, що ти маєш знати про нас.
— Я їду. А о котрій годині наш поїзд? — Кім звівся на ноги, обвів поглядом обшарпану кімнату і восково-жовте лице Ганіфи. Низьке сонце скрадалося по підлозі. — Тій відьмі треба грошей заплатити?
— Ні. Вона зачаклувала тебе від усіх дияволів і небезпек в ім’я своїх дияволів. Так хотів Магбуб. — Він перейшов на англійську. — Думаю, він дуже старосвітський, якщо вірить у такі за-абобони. Ба, то ж усе було черевомовство — слова з живота, еге ж?
Кім механічно клацнув пальцями, щоб відвести лихо, яке могло закрастися у послуги Ганіфи, хоч Магбуб і не думав такого, про це Кім був певен, а Гарі знову захихикав. Але він, перетинаючи кімнату, дбав, аби не наступити на плямисту, приземкувату тінь Ганіфи на підлозі. Відьми, як надходить їхній час, можуть ухопити душу людини за п’яти, якщо людина заґавиться.
— Тепер слухайте уважно, — сказав бабу, коли вони вийшли на свіже повітря. — Частина тих церемоній, свідками яких ми стали, включає передачу діє-евого амулета від нашого Відділу. Якщо помацаєте шию, Ви там знайдете маленький срібний амулет, ду-уже дешевий. Це наш. Розумієте?
— Оах, так, це гава-ділі [збадьорювач серця], — мовив Кім, намацуючи амулет на шиї.
— Ганіфа, вона їх робить за дві рупії дванадцять анн із… із усіма видами заклять. Вони цілком звичайні за винятком того, що частково покриті чорною емаллю і всередині кожного є маленький папірець, списаний іменами місцевих святих і таким іншим. Це справа Ганіфи, розумієте? Ганіфа їх робить ті-ільки для нас, а коли ні, то ми, отримавши їх, перед випуском вкладаємо в кожен малесенький шматочок бірюзи. Містер Ларган їх постачає. Інших джерел постачання немає, і це все я придумав. Звичайно, це суворо неофіці-ійно, але зручно для підлеглих. Полковник Крейтон про це не знає. Він європеєць. Бірюза загорнута в папір… Так, ця дорога веде до вокзалу… Тепер припустімо, що ви йдете з Ламою, або зі мною, сподіваюся, одного дня, або з Магбубом. Припустімо, ми втрапили у тіснюще місце. Я боязкий чоловік, найбоязкіший, але запевняю вас, я бував у тіснющих місцях частіше, ніж волосся росте на моїй голові. Ви скажіть: «Я — син талісмана». Ду-уже добре.
— Я не дуже розумію. Не треба, щоб тут чули, що ми говоримо англійською.
— Усе гаразд. Я ж просто бабу, хизуюся перед вами своєю англійською. Усі ми, бабу, говоримо англійською, щоб похизуватися, — сказав Гарі, грайливо змахуючи накидкою. — Як я починав казати, «син талісмана» означає, що ви належите до Сат Бгаї — Семи Братів, а це вже гінді і мантра. Загалом вважається, що ця спільнота вже зникла, але я написав кілька статей, щоб довести, що вона досі існує. Розумієте, все це — мій задум. Ду-ууже хороший. Сат Бгаї мали багато членів, тож можливо, перед тим, як перерізати Вам горло, Вам дадуть якийсь шанс вижити. Це у будь-якому разі корисно. І більше того — ці дурнуваті тубільці — якщо вони не надто збуджені — вони завжди зупиняться подумати, перш ніж убивати людину, яка каже, що належить до якоїсь спе-ецифічної організації. Розумієте? Ви так скажете, коли потрапите у тісне місце, «Я — син талісмана» і ви — можливо — ее… отримаєте другий шанс. Це тільки для виняткових ситуацій і ще для налагодження стосунків із незнайомцями. Ви відчуваєте, про що я? Ду-уж-же добре. А тепер припустімо, що я, або хтось інший із нашого Відділу прийшов до Вас у геть іншому вбранні. Б’юся об заклад, я можу перебратися так, що Ви мене геть не впізнаєте. Колись я Вам покажу. Я прийшов як купець із Ладака… чи як будь-хто… і кажу Вам: «Хочете купити коштовне каміння?» Ви кажете: «Я що, схожий на людину, яка скуповує коштовні камені?». Тоді я відповідаю: «Навіть ду-уже бідний чоловік може купити бірюзу або таркіан».
145
Гаглет — посудина з довгою шийкою, виготовлена з пористої глини, що допомагає зберігати вміст прохолодним.
146
Арія-Самадж — релігійна спільнота, яка виникла у другій половині ХІХ ст. і пропагувала повернення до ведичних традицій, була популярна серед індійської інтелігенції.