Усередині скрині білів лише один листок з невідомого сріблясто-сірого матеріалу, міцнішого за алмаз і м’якшого за ніжніший оксамит. Крихітні зірочки засяяли в усіх чотирьох кутиках аркуша.
Богиня поклала на його поверхню обидві долоні й мало не сахнулася від нестерпного ходолу, що одразу потік у її тіло. А Книга, навпаки, – прокинулася. Сіре віконце розпогодилося до літньої блакиті.
Вітаю! Назвіть пароль допуску. – висвітилося там.
– Brevi manu*, – промовила Морена.
Цю безглузду чаклунську фразу доводилося проказувати кожного разу, коли хотіла одержати якусь конкретну відповідь. Інакше, Книга починала плести такі дурниці, що годі було й добрати, про що йдеться. Кілька століть тому Морена підслухала, як саме цією абракадаброю Перун примусив скоритися Книгу, і з того часу вона теж отримала доступ до її таємниць.
Ім’я користувача ідентифіковано. Морена. Допуск відкритий.
Це означало, що Книга готова відповідати.
Холод дошкуляв дедалі сильніше. Здавалося, що пальців рук уже нема. Але Богиня хотіла знати...
– Чи Давні Боги зможуть перемогти Бога Єдиного?
Вогники у віконці миготіли так довго, що вона вже хотіла повторити запитання. Аж нарешті з’явилася відповідь.
У цій системі надто багато невідомих. Лінійний розв’язок неможливий. Необхідно ввести додаткові умови.
– Які саме?
Назвіть зброю чи силу, на яку покладаються найбільші надії.
– Кінь Перуна!
Результат не фіксований. Можливі зміни.
– Які ще зміни? Я нічого не розумію...
Варіант перший. Давні Боги передають коня своєму обранцеві:
а) обранець приймає дарунок – Давні Боги перемагають у боротьбі з Богом Єдиним;
б) обранець відмовляється прийняти дар – Давні Боги програють;
Варіант другий. Кінь потрапляє до рук шанувальників Бога Єдиного:
а) вони здогадуються про силу, що криється в ньому, – Бог Єдиний перемагає;
б) не здогадуються – зберігається рівновага;
Варіант третій. Кінь нейтралізований (не дістається нікому) – продовжує зберігатися рівновага сил...
– Годі! Я все зрозуміла. Отже, необхідно допильнувати, щоб Кінь потрапив до нашого обранця. Так?
Так.
– А хто може перешкодити нам у цьому?
Єдиний.
– Сам?
Ні. У нього теж є свої прихильники, сили і слуги.
– Назви, кого остерігатися найбільше.
Людини.
– Конкретніше! – Морена починала втрачати терпіння.
Їїще нема.
– А де ж вона? Коли з’явиться?!
6728-го року.
– Ім’я! Ім’я назви!
Найда.
– Я зможу його знищити?
Знову довга пауза, протягом якої Морена зорієнтувалася, що не відчуває вже рук по зап’ястя.
У цій системі надто багато перемінних...
– Годі. Я зрозуміла: можна, але важко. Що ж, побачимо. А переманити на наш бік?
Цей варіант має великий відсоток вірогідності. 80 : 20.
– Що саме дозволить ним маніпулювати?
Жінка.
Морена мимоволі посміхнулася. Про подібне вона могла здогадатися й без підказки. Що ще може привабити чоловіка? Гроші, влада і жінки...
– Якась конкретна?
Так.
– Ти мене доведеш до сказу... Ім’я!
Чиє?
– Жінки, яка має такий великий вплив на Найду!
Ружена.
– Наскільки важливу роль відіграватиме Найда в нашому протистоянні.
Його втручання може нейтралізувати Коня.
– І тоді ніхто остаточно не переможе?
Ні. Якщо йдеться про це тисячоліття.
– Чому саме він?
Його обрано.
Холод скував уже лікті Морени. Далі спілкування з Книгою ставало небезпечним... З величезним зусиллям Богиня відірвала долоні, що наче примерзли до сріблястого аркуша. І в ту ж мить віконце на внутрішній поверхні віка потемніло, висвітивши наостпнок запитання:
Ви справді хочете завершити роботу з даною програмою?
Морена повернула ключик у шпарині.
Віконце висвітило:«Ваша воля.» і зробилося чорним, як чародійське дзеркало на стіні.
Час минав. Полум’я тихо потріскувало на свічках, проковтнувши їх уже більш як наполовину. Морена спала.
Велес увійшов у кімнату, ступаючи, як на чолов’ягу такої статури, м’яко і нечутно. Але дивувався б лише той, хто бачив Чорнобога вперше.