891.79 – 32
БЕНО.
Бено взяв з письменного столу трубку телефону, натиснув ґудзик електричного дзеркала, що відбило обличчя викликаного, і – чекав.
Дзеркало відбило молоде енергійне обличчя завідателя ЦЕТАЗ (Центральне телеграфічне агентство Землі), що находилось тоді, в 2683 році старої ери, приблизно у тому місці, де в 1920 році тої ж ери був Нью-Йорк. Бено говорив з Москви, куди приїхав на кілька днів одним з найбільших повітряних кораблів і до якої, так як колись до Єрусалиму та Риму (700 літ тому назад), з’їжджалися люди всіх країн, бажаючи подивитися та оглянути величезну кількість історичних пам’яток з доби колишньої Жовтневої революції та її перших десятиліть. У ній можна було побачити, крім великої кількости надзвичайно цікавих музеїв, архівів і будинків з колишньої революційної дійсности, також величезний центральний дім-музей, що займав своїми колосальними корпусами приблизно половину Ходинки. В цьому музею були приміщені сотні статуй революційних героїв, вирізьблених в найбільш характерних позах, пластичні моделі жовтневих боїв, історичних засідань і з’їздів ВКП, союзних рад, центральних виконавчих комітетів, геройських змагань Червоної армії і т. д.
Бено був членом Раднаркому Світової республіки рад, і видно було на його голеному витриманому обличчі тінь непевности-жаху.
– Які повідомлення-депеші з Африканського району[1]? – спитав він Рольфа твердим рішучим голосом. – Не офіційні, а такі – дійсні?
Молоде обличчя Рольфа зморщилось в електричному дзеркалі:
– Щохвилини гірші. Радіо з аеропланів повідомляють шифрами, що там з секунди на секунду розвивається розклад континентів. Вони неначе западають у глибини вод. Зв’язок з загибаючими районами є (це значить: радіостанції відповідають) з Мадагаскаром і Каїром. На підставі електрознимок та радіодепеш стан такий:
Цілий Африканський район став жертвою небаченого в історії Землі поступінного внутрішнього переформування, що, згідно з депешами, отриманими протягом півгодини, почалось виявляти приблизно біля Кіліманджаро та Кенії в околиці центральної теплової станції для використання енергії тепла тропічної смуги. Звідтіля, як з центру процесу, поступінно завмирали всякі звістки. Три хвилини тому я говорив ще з Триполі і Капландом, що дали сюди, до мене, депеші з закликами про висилку рятункових повітряних флот. Вони вже відлетіли. Але найбільш правдоподібно, що при всій можливій швидкості прилетять запізно... Як подають депеші з аеропланів, Африканський район оповитий густими хмарами диму та пари, так що знизитися більш як 700-800 метрів не можна. Електрофотознимки подають картини сірих хмар, крізь які нічого не видано. З усіх прибережних міст Ока Комуни (Середземного моря) Европейського району, також з Арабії та Індій повідомляють про піднесення поверхні моря чи там западання поверхні Землі. Годі розбиратись... Бояться заливу. Зараз повідомляють, що Мадагаскар і Каїр не відповідають...
Бено не питав більше і сказав:
– Я зараз беру з собою астронома Андрєєва та теолога-тектоніка Бергмана і з інженером Желенським їду на місце катастрофи. З тобою буду утримувати зв’язок по радіо.
Обличчя Рольфа в електричному дзеркалі притакнуло головою й чути було слово «добре».
Бено потиснув другий ґудзик-кнопку. Дзеркало показало другого молодого чоловіка, Володимира Жовтневого (коротко називали його «Жовтень»), секретаря Бено. Він сидів похилений за столом, покритим паперами та ґудзиками телефонів.
– Жовтень, повідом негайно голову Земраднаркому, що я їду на місце катастрофи. Беру з собою вчених Андрєєва та Бергмана, а також інженера Желенського. Зараз 9-та година ранку. Прохаю голову Земраднаркому скликати засідання Земраднаркому до Пекіну, куди найкраще приїхать товаришам з Американського, Европейського та Австралійського районів. Можна, я думаю, на 12-ту годину. Про місце, де ми будемо, повідомлятимемо через радіо Рольфа з ЦЕТАЗ в Нью-Йорку. Ти їдеш з нами. За 15 хвилин буду на аеродромі №115. Андрєєв і Бергман знають. Желенський зі мною.
Відставив дзеркало та трубку і встав від столу.
Бено був молода людина, одна з цього покоління залізних людей, що гартувалися десятками літ в часі доби закінчення комуністичної революції. Після півторавікової боротьби з економічною системою капіталу комуністичні ідеї заволоділи більшістю суспільства та класів земної кулі. Півтора століття продовжувалася боротьба праці з капіталом за політичну владу та реорганізацію економіки на соціалістичних підвалинах. Вона зруйнувала вкінці економічні підстави його світового господарства. Після перемоги в 2071 році відбудова світового господарства та відновлення культури забрали коло одного століття, і від того часу (приблизно в 2170 р.) датувався велетенський розвиток – золотий вік комуністичної культури. Протягом цього часу (коло 2070 р. і 2170 р.) не стало неписьменних на Землі. Писалося тільки удосконаленою системою стенографії. З одного боку, розвиток культури йшов з долини, через приближення та участь в ній самих сірих низів людности колишньої капіталістичної доби, та колишніх колоніальних народів, що були б знищені і зникли б з лиця землі (як колись червоношкірі мешканці Америки) на випадок продовження панування капіталу. З другого боку, надзвичайно складне економічне становище, викликане півторавіковою боротьбою (1917 до 2071 рр.), загострило підприємливість людей. Спеціальні царини наук, зокрема економічні та технічні, розвинулися небаченим і швидким темпом.
1
Земля – світова республіка рад була поділена на дві оснівні округи - першу водну, другу суху. Ці ділилися на райони, що відповідали п’яти океанам та п’яти континентам. Назви районів залишилися для історії, наприклад: Африканський, Азійський, Американський і т. д.