____________
МОСКВА – АФРИКАНСЬКИЙ РАЙОН.
Могутній аероплан на п’ять пропелерів летів вихром над Европейським районом. За двадцять п’ять хвилин перелетів дорогу з Москви до Карпат, переплив понад ними в околиці Татр (Гєвонту) і невпинно посувався в напрямку Ока Комуни. В кабіні-кабінеті, що був одночасно спальнею та бібліотекою, сиділи п’ятеро людей: Бено, Жовтень, інженер Желенський, професор Андрєєв і професор Бергман.
Між ними йшла розмова, що її записував поставлений в куті кабінету стенограф-грамофон (апарат). Ось і протокол з того засідання під час подорожі.
Бено. Товаришу Бергман – ваша думка про причини катастрофи та її характер?
Професор Бергман. Оскільки я мав можливість простудіювати в матеріалах і зведеннях ЦЕТАЗ, то таких катастроф мало в історії людства. Пригадую з історії, передостання подібна, але мініатюрна катастрофа датується з 6-го року революційної ери в Японії. А остання, перед сьогоднішньою, була в Американському районі в 71 році рев. ери. Вона знищила Нью-Йорк та допомогла почати революцію в Америці, що була тоді центром капіталістичної реакції й місцем штабу-команди в їхній боротьбі проти пролетарської революції. Але – щоби, протягом півгодини, на підставі повідомлень (секретних) Рольфа з ЦЕТАЗ, замовкло все життя Африканського району і він сам...
Тихий сигнал, дзвінок радіотелефону перебив йому доклад.
Жовтень взяв трубку, а другою графічним апаратом на невеликій стінній таблиці, як на екрані, показав текст депеші.
Цетаз повідомляє: «Північні станції Европейського та Азійського районів повідомляють про пониження температури, котре росте прямо секундами. Таке ж діється в полудневій частині Американського району. Середній Американський, навпаки, телеграфує про повищення температури. Станції центрального огрівання масово голосять, що турбіни каналами не дають вже більше гарячого повітря. Голова Земраднаркому прохає – що 15 хвилин давать йому звіти про нашу працю та місце, де ми є».
– Також передають депешу Е. Келлер, яка непокоїться про успіх нашої поїздки і прохає вступити за нею під час дороги до Пекіну в Калькутту, куди вона виїде з Берліну о годині 9-ій рано, – докінчив словами Жовтень.
– Гарно, – сказав Бено, прохаю продовжувати товариша Бергмана.
– Як я говорив, – почав далі професор Бергман, – такої катастрофи ще не було в історії людства. Її причину дуже важко встановити. Можливо, що вирівняння температур викликає в порівнянні з минулим геологічним періодом в одних місцях Землі скорочування земної кори в її нутрі, в других – навпаки, розширення, так мовити, «пухнення». Це може бути причиною катастрофи. Можливо, також – це початок того геологічного процесу, що його наука передбачала вже дуже давно й якого характер називали «розкладом континентів». Це значить – земкуля дійшла до такого моменту, що однорідні верстви, з яких складається її масив, отримують з невідомих точно причин тенденцію руху з метою вирівняння свого віддалення від центру руху даного масиву Землі. У такому випадку земкора буде в місцях, де є вищі відносно території, западатись поступінно під поверхню води. В підводній земкорі повстануть знову такі ж тенденції руху поодиноких однорідних первнів з метою об’єднатись з молекулами цього первня на верстві, рівномірно віддаленій від центру земкулі. Таким способом верству так званої «землі» – земкори – утворить наперед верства води, а над нею залишиться верства повітря різного згущення. Тобто, земкуля, як планета, буде виглядати в формі скупчення на собі паралельних кулястих однорідних верств, що будуть лежать одна на одній, як дитяча забавка, зложена з кільканадцятьох куль, замиканих одна в другій. Всередині – у центрі руху, найменші кулі, найбільшої ваги – тягару – платина, золото і т. д., опісля інші метали, мінерали; на краю так званої «земкори» – частини органічного походження, а над нею вода, далі повітря, і т. д. Ця система однорідних кулястих верств зливається або поступінно розпливається з так званим простором.
Коли наша катастрофа – друга гіпотеза, то немає рятунку для людської історії. Вона отримає свій невдалий кінець. Коли це має бути перша комбінація – катастрофа закінчиться знищенням деякої частини земрайонів, що їх покриє вода.
Моя особиста думка (я можу помилятися), – закінчив свої висновки професор Бергман, – ми маємо справу з другою гіпотезою, тобто – повинні бути приготовані на закінчення людського періоду в історії нашої планети.