Крім цього, ЗРНК видав до всієї людности таку відозву:
«Громадяни!
Катастрофа, про яку ви читаєте, по всій правдоподібності, підготовляє загибель і смерть цілого людського роду, нашої праці й культури.
Можливо, що до 6-ої години ввечері (сьогодні: 28-го липня 759 р. рев. ери, а 2683 р. старої ери) поверхня Землі і все живе загине під водами океанів.
У цій хвилі закінчення людської історії на нашій планеті – ми, обрані вами і призначені до виконування влади, – закликаємо вас до спокою і заховання порядку.
Людина від найдавніших часів свого існування безперервно боролася з природою, і, покоряючи її, тримала її в своїх руках, Чи ж в хвилі своєї смерти – не зуміємо спокійно подивитися в її чорну безодню – невідомість?!
Закликаючи ще раз до спокою й порядку, повідомляємо вас, що буде все зроблено для боротьби з катастрофою, і коли буде в людській силі – рід людський буде врятований.
Віддано приказ про щодесятихвилинні звідомлення ЦЕТАЗ. Секретні повідомлення скасовані.
Зараз перестали вже існувати Африканський район, частина Американського, полуднева, північна й західна частини Европейського районів. З Австралії остання станція Мельбурн, що відповідала до 111/2 год., замовкла о 11.40 год.
Громадяни – вшануйте пам’ять загиблих братів.
Президія ЦВК і Земраднарком.
28 липня 759 р. рев. ери (2683 стар. ери).
Пекін, 11.40 год. ранку».
Цю відозву прочитали Бено і Еллі Келлер при вході до зали засідань в палаті «Нового Китаю».
____________
ІСТОРИЧНА ХВИЛЯ.
За величезним столом формою п’ятираменної зірки з червоного дерева зібралися члени ЦВК, його президії й ЗРНК, а також делегати районових Раднаркомів.
Зала в стилі китайського ренесансу (це була комбінація залізобетону, скла і старокитайської архітектури та фресок) була відкрита для людности. Сотні галерей і всі свобідні місця виповнені до найменшої щілинки. Зала була так збудована, що, незважаючи на переповнення, підвищення, на якому відбувалися засідання сесій ЦВК, його президії та Раднаркомів, бачено з усіх сторін, а, крім цього, стіни зі скла (спеціального виробництва) дозволяли всім, хто не міг дістатися до середини палати й зали, бачити все, що в ній відбувалося. Телефонографи і радіорезонатори розносили слова і промови в усі закутки міста, а також до всіх міст Азійського району, що ще не стали жертвою катастрофи.
Були присутні на підвищенню довкола столу в формі зірки всі заступники голів районових Раднаркомів та центральних виконавчих комітетів. Голови цих органів влади загинули разом з мільйонами людности розкладених районів.
Засідання відкрив заступник голови ЦВК Земреспубліки, найстарший віком громадянин Генадзе.
За високим кріслом голови стояла величезна статуя В. І. Леніна з білого мармуру, що так, як колись, 800 літ тому, показувала гранітною рукою шлях визволення й рішучости.
– Громадяни, – сказав Генадзе серед мертвої тиші. – Об’єднане повне засідання президії ЦВК і ЗРНК, в присутності більшої частини членів Центрального виконавчого комітету, з доручення цих органів – відкриваю. Нашу Земну республіку спостигла катастрофа, яка, мабуть, за кілька годин згодом знищить і всіх нас. Людство уміло віками боротися переможно з природою і – буде уміти спокійно і твердо закінчити своє існування – історію.
Нам не залишилося багацько справ. На нашому засіданні пропонується такий порядок:
1. Сконстатувати теперішній стан катастрофи, або у якому положенню перебуває зараз людство. Доповідають: а) ЦЕТАЗ – громадянин Рольф; б) ЗРНК – громадянин Бено.
2. Заходи проти катастрофи. Доповідь – громадянин Мікадолі.
3. Останні інструкції.
З огляду на те, що цей порядок погоджено з делегатами місць – районів, я уважаю його за прийнятий, і перш, ніж переходити до порядку дня, дозвольте пошанувати вставанням з місць мільйони наших братів та громадян Земреспубліки, що, збудившись сьогодні рано, не дожили до хвилі нашого засідання і згинули в стихії катастрофи. Приступаючи до порядку дня, я закінчую словами, що стали в останньому століттю нашої революційної ери гаслом всієї нашої величезної комуністичної праці для заволодіння природою в інтересах колективного добробуту нашого суспільства – людства: «Ми з природи й проти природи»!