Я від імени Земраднаркому закликаю всю нашу комуністичну суспільність – людство – вмирати спокійно і твердо, так, як ці, що сімсот літ тому боролись і гинули – за перемогу й існування комуністичного періоду в історії Землі й людства...
Світе! – закликав він у глибокому зворушенні. – Ті, що на смерть ідуть – вітають тебе. Гине світ! Хай живе новий світ!
Тисячне зібрання величезної зали, присутні на зібранні в палаті, сотні тисяч людности на вулицях і площах міста пірвало піднесення і рішучість, і з соток тисяч загибаючих людей – уст – понеслися звуки гімну «Комуна», що ще у 2302 році заступив шанований, а вже застарілий гімн «Інтернаціонал».
Але по закінченню «Комуни» сотні тисяч голосів почали співати і цей старий бойовий гімн давно минулих століть.
____________
ОСТАННІ ІНСТРУКЦІЇ.
Пекін був у цьому часі одним з найвидатніших центрів комуністичної культури. Відроджений Китай перегнав стару Европу та Америку.
Пекін чекав терпеливо, завзято.
Пекін мовчав.
Висока культура тодішнього суспільства Азійського району дала людності можливість, міць – спокійно дивитися ідучій їй на зустріч смерті. Паніка, що охопила людність Індії, не перейшла Гімалаїв. Вона затрималась на барикаді її гранітових масивів...
Вістки про загибель Европи, Африки, частин Америки, вістки про западання, зникання Гімалаїв в безоднях водних глибин і вирів не викликали на зовні ніякої зміни в твердому, завзятому настрою чекання кінця катастрофи. Залишився тільки невеличкий клаптик Середньої Азії. Прибережні міста радіотелеграфували, що й на них починає наступати водна стихія і заливає сушу; вона тремтіла рівночасно в могутніх конвульсіях підземних потрясінь.
Одночасно 1/2 до 2-ої почався страшний оркан, і безмежні водні простори перемінилися в божевільну оргію смертоносних, невблаганних хвиль. Тимчасовий рятунок на човнах, пароплавах, кораблях, яких вживання з огляду на розвиток повітряних ліній давно забуто, не мав ніякої вартости, значення, ні надії на успіх. В одній з чудових кімнат-кабінетів палацу Комуни в Пекіні сидів громадянин Мікадолі, побіч нього голова ЦВК, сивоволосий кореєць громадянин Чен-Фу і Бено.
– Так ви мене призначили до так званої ліквідаційної комісії? Ви добре це обміркували? – говорив Бено.
– Ми це розбирали ще до твого приїзду, Бено, і ухвалили так, як це я зараз передаю, – відповів Чен-Фу. – Людський рід загине. Крім усіх инших причин, на всякий випадок, востаннє треба у ліквідаційну комісію включити і жінку. Ми знаємо твоє кохання до Еллі Келлер, і її до тебе. Знаємо твою молодість і здоров’я, і це ж – прикмети Еллі. І ми ухвалили: до ліквідаційної комісії призначити Л. Бено, Е. Келлер, і одного спеціаліста – інженера на їх вибір. До того технічний персонал. Від’їзд ваш призначається тоді, коли місця затоплення будуть приблизно колом при промінню (радіусі) 500 кілометрів навколо Пекіну. По обрахунках, така територія буде затоплена по вашому від’їзді протягом півгодини або й менше. Маршрут ваш буде: об’їхати наперед місця колишнього Американського району; тоді там настане день. Дорога з півночи на південь. Опісля завернути, об’їхать Полудневий полюс, коли це виявиться можливим, і звідтіля летіти меридіаном, який веде вздовж колишнього Африканського й Европейського районів. Опісля з півночи завернеш через місця, де був Азійський район, переїдеш понад Полінезією на місця колишнього Австралійського району.
Коли це зробиш – вам залишається вільна воля.
Ви будете знати, що вам робити, коли і як.
Ось і все, що я мав тобі передати від імени ЦВК – востаннє.
Ми всі залишаємося тут, у Пекіні до самого кінця.
Останній погляд знавців – по лініях процесу розкладу континентів: середня, східна частина Азійського району буде затоплена вкінці. Але це буде скоріше – до 6-ї години. Можливо, вже о 3-й годині.
Можеш їхать, Бено.
Обличчя Бено не виявило ніякої зміни, хитання, непевности. Спокій і рішучість накреслили на ньому тверді, гранітно-кристальні лінії. Він подав руку Чен-Фу, обняв Мікадолі, з яким в’язала його не тільки сердечна дружба, але й спільні спомини молодости.
Він сказав:
– У мене все готово; я так міркував, як ви постановили. Зроблю все, що в моїх силах...
Ще раз подав їм руку і вийшов.
____________
БЕЗ КОНТИНЕНТІВ.
Серед бурі і розшалілих, звільнених з кайдан континентів хвиль океанських просторів, в їх чорно-бездонних ревучих глибинах гинули з хвилини на хвилину останні клаптики районів Світової республіки рад; пропадав у хаосі божевільної стихії увесь людський рід. З непроглядного водного простору, в який перетворилася суша, як рухи тіла потопаючого, що закликає рятунку, підносилася ще невеличка частина Китаю – все, що залишилося з могутнього континентального пня колишньої Евразії, – стародавньої колиски людства.