Annotation
Ще тиждень тому Генріх був королем наймогутнішої держави у всіх земних
світах, а тепер після нападу невідомого лицаря у золотих латах, він майже
ніхто. Генріх попадає у команду яка відшуковує зброю для стримання
золотого нападника. Разом з тим, перед ними відкриваються страшні тайни
Земного універсуму, таємні організації виходять із тіні, а минулі вороги
роблять об'єднання аби тільки захистити рідну планету. У невідомій країні, в чужому світі, Генрі потрібно зробити правильний вибір від якого буде
залежати історія і майбутнє всього людства.
Кінець світопорядку: новий еон
Проблема світового масштабу
Страх перед золотом
Рятування Лари від ЗЧС
А хто такі ЗЧС і з чим це їдять
Рицарь збирає збори у пентагоні
Останні випробування
Смерть Фелерміта
Неочікуваний напад (кінцевий розділ)
Щасливий кінець трапляється лише в казках
Кінець світопорядку: новий еон
Кінець світопорядку: новий еонMihas
Проблема світового масштабу
Четвертий світ. Ранок. Пентагон. По всій території патрулює охоронна.
Далеко на горизонті засвітилися вогники. Їх сяйво набижалося з кожної
секунди все ближче і ближче. Один із дозорних побачив їх і подивився у
бінокль. В цю хвилину з головної будівлі вийшов сонний генерал. Щоб
якось пробудитись він почав розминатися і в один момент краєм ока також
помітив вогники. Він підійшов до дозорного і запитав:
– Що це? — показуючи пальцем на горизонт.
– Це машини сер.
– Ми когось чекаємо в гості?
– Всіх сповістили, що прибуде караван машин, але хто і для чого нам
не сказали.
– І для чого тоді ти тут стоїш? Доведеться мені все взнавати. – Генерал
обернувся й пішов фиркаючи під ніс.
За цей час, машини вже під'їхали до головних воріт. Брама перед ними
автоматично відчинилась і у двір по черзі заїхало десять військових машин.
Вони зупинилися прямо по середині широчезного двору. З кожної машини
вийшло по два військо службовців, але з остатньої вийшло троє, точніше
два солдати й поміж ними заручник в синьому піджаку. Ці троє вийшли в
перед, всі інші вишукались у шеренгу по двоє за ними. Вояки рушили до
головного входу в пентагон. Зайшовши в середину, вони застигли на місці
чекаючи дальніших указів. Парадний вестибюль був дуже просторий, но
незважаючи на величезні розміри проходячі повз люди закрили весь
свобідний простір. Шеренга солдат маже не розгубилися у такому живому
натовпі, вони вже хотіли вийти, як в цей момент до них якось пропхався
міністр оборони Келзей:
– Ого так швидко! Ви не перестаєте мене дивувати капітане.
З шеренги вийшов капітан.
– Просто операція була надто легка, нам навіть не прийшлось
використовувати зброю.
– Я щось не бачу, щоб операція була надто легка. — сказав міністр
роздивляючись шеренгу.
– В смислі?
– Ну ви мали привести чотирьох заручників, а не одного, де ще троє?
– Ці троє були охороною, вони сміливо захищали свого боса і через це
попали у лікарню, вас попереджали, і ви мали таке пам'ятати… —
підозріло відповів капітан.
– Тоді ведіть його на другий поверх в сорок третій кабінет, там вас
буде чекати психолог Джині, він проведе допитування. Я підійду пізніше, як тільки передзвоню Карталусу.
– Міністре ви точно впевнені, що це добра ідея?
– Теж так думаю, що дзвонити Карталусу не добра ідея.
– Я не про це!
– Та розумію про, що ти. Я попросив Джині на цей раз бути
обережним, бо він в нас єдиний такий.
– Зрозумів на, що ви натякаєте.
– Не незрозумів... — з цими словами міністр розчинився у хаотичному
людському русі.
Вся шеренга розійшлась лишивши тільки двох військових, капітана і
заручника. Вони піднялись на другий поверх, і опинилися в широкому
коридорі, капітан завернув на лівий прохід і різко повернувся у протилежну
сторону. Два військових не могли зрозуміти що відбувається. Капітан
обережно повернувся і з посмішкою запитав:
– А де тут сорок третій кабінет?
– Да он тут. — відповів військовий показуючи на лівий поворот.
Вони рушили в цю сторону. Рахуючи кабінети, капітан не помітив як
дорогу їм перегородив чоловік з голубим халатом і з двома охоронцями.
Психолог поправив окуляри і заговорив до них першим:
– Я так розумію ви привели мій "подарунок".
– Він ще не у твому розпорядженні. — грізно відповів капітан.
– ну це поки що, заводьте тоді його в кабінет. — Джині простягнув в