блокування, точніше відбиток долоні.
— Відбиток цілої долоні?
— Так, такий метод блокування застосовується тільки в артфонах.
Візьміть пристрій в руку, потім перекладіть в іншу.
Келзей так і зробив.
— Все ваша система під захистом! — Радісно повідомив Артфон.
Лара також заблокувала свій артфон.
— Тепер ви маєте поставити екстрену телепортацію, покажіть на карті
місце куди ви будите телепортуватись в разі небезпеки.
— Поставте нам двом сюди, це і є наша база. — Сказав Келзей.
— Прийнято.
— Вибрано. — Повідомив другий артфон.
— Нам ще треба щось знати? — запитала Лара.
— Так! багато чого, ви вивчили систему елло тільки на два відсотки.
— От і приїхали.
— Це ще мож… — Артфон замовк на полу слові, — вам дзвонить
Рицарь, відповісти? Чи ні?
— В мене і так вибору немає, відповідай. Що вам потрібно Рицаре? —
Спокійно запитав Келзей.
— Вертайся зараз в пентагон та забери свого гравця, він теж
приєднується до вашої команди.
— Навіщо нам хтось здався?
— Він важлива фігура, вам без нього не обійтись.
— А може вам? — Келзей витримав паузу, но відповіді від Рицаря не
було, — добре, зараз буду.
— Не сумніваюсь. — Рицарь відключився.
— Знову вертатися… Приготуй Ларо місце для однієї особи, і прибери
всі речі, які ти вже місяцями збираєшся прибрати. Артфон телепортуй мене
до пентагона.
В очах знову побіліло. Він стояв перед величезним пентагоном. По
переду Генріх перший король Америки з третього світу в очікуванні чогось
ходив зад в перед, но побачивши як Келзей просто з'являється із повітря, він став як кінь.
— Що?! А як ти… тут же не існує таких технологій!
Келзей не слухаючи обернувся і пішов до головної брами пентагону.
Артфон подав звукові сигнали:
— Ви відійшли від цілі на три метри.
— Так, а кого я маю забрати?
— Ви відійшли на п'ять метрів.
— О боже. – Келзей повільно обернувся до Генріха. – не може бути.
— Що не може бути? – перепитав Генріх.
— Для початку мене звати Кел…
— Та пам'ятаю я, що ти міністр Керздей.
— Не хай буде так… Я з радістю приймаю вас в команду нашу.
— А по тону голосу не скажеш. Це ти мене кинув у в'язницю…
— Давайте зараз не будемо згадувати негативні спогади. — відрізав
Келзей, стараючись говорити обережно і з повагою.
— Згадувати спогади?! Та хто так говорить? Чи то перекладач
наплутав, артфон! Я правильно почув?
— Бачу Рицарь вам теж дав артфон. Ви тоді ознайомтеся з артфоном, а
я відійду на пару хвилин.
Келзей швидким кроком підійшов до військових які стояли неподалік.
Один із них побачив Келзея і закричав:
— Стій на місці! Хто ти?
Келзей не реагуючи на попередження підійшовши до всіх і голосно
запитав:
— Хто із вас головний?
— А хто питає?
— Міністр оборони.
— Правда?!
— Як бачиш. Хотів вас попередити, якщо хтось незнайомий або сам
Рицарь буде тут проходити – обов'язково повідомити мене.
— Ми б з радістю, але нам наказали вас не слухати. — Сказав один із
групки солдатів. — Рішення президента.
— Точно не Рицарь? — Перепитав Келзей.
— Це хто такий? — солдат обернувся до своїх, але всі хитали
головами та дожимали плечима.
— Ладно, робіть як знаєте. — Келзей обернувся і повернувся до
Генріха.
— Ну, що міністр, все зробив? Чи будемо згадувати минуле.
— Генріх, ви вже розібрались з артфоном?
— Та… а що таке?
— Ми телепортуємось на базу.
— Військову?
— Секрету.
— Які координати у цієї бази?
— Я не можу вам сказати, — Келзей обернувся в сторону солдат, —
база секретна не просто та. Телепортуйся за мною.
— Артфон, телепортуй мене за цим Кензрейо… міністром оборони.
— Ви маєте на увазі Келзея? – перепитав артфон.
— І його також.
— Ваш запит налаштовано, очікуйте відправи.
Келзей натиснув на екран й щез, Генріх за ним.
Міністр дочекався появи Генріха, який не змусив себе довго чекати.
З'явившись, Генріх почав розглядати кімнату.
— Тіснувато у вас для бази. Та і на секретну базу тут нічого не схоже.
— Ми знаходимося у серверній кімнаті. Тут в нас знаходяться
комп'ютери та різна електроніка.
— І скільки у твоїй команді людей? Дивлячись на розложені речі, стає
ясно, що не менше десяти.
— Один, точніше одна.
— Кого нам виділив Рицарь? — роздався дівочий голос з коридору.
Міжкімнатні двері відчинились і до них зайшла Лара.
— Знайомся Ларо — це той самий Генріх перший.