Выбрать главу

сім тисячі років.

— Стопе! А якій зараз тут рік?

— Сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ятий, від знищення планети. —

Відповіла Лара.

— Ого, а в першому світі тільки дві тисячі вісімнадцятий, а в нашому

сімсот вісімнадцятий від народження Христа...

— План зрозуміло, коли виступаємо? — Лара не дала йому

договорити. — Дорога до неї займе три дні.

— Або кілька секунд, — відповів Келзей махаючи артфоном перед

лицем, — телепортація наш головний стратегічний елемент. Виступаємо

зараз.

— Вже? – Генрі ображено здивувався.

— Вже зараз, прямо тут.

— А приготуватись? Не треба?

— Для чого? Нам до неї як в кімнату пройти, щось знадобиться

телепортуєтесь назад.

— Я б з радістю… але, як бачите, я у вас нічого не маю, всі речі в

моєму будинку.

— В третьому світі?

— Ні, в цьому, я ж розказував, що купив будинок.

— Ааа ви про той… — видохнув Келзей, – вам краще не вертатись, там багато охорони. Вас побачать і заарештують, повторно.

— То хоча б карточку грошову заберу.

— Без смислу, її заблокували.

— То… не біда, в мене ще три рахунки на різних банках!

— І вони також заблоковані.

— Та, що ви за люди такі то?! — Крикнув Генрі. — Крадуть,

блокують, та й ще садять у в'язницю через те, що просто не сподобався

вам!

— Ми не крали, а конфіскували. Вас підозрювали у співпраці з

терористом Фелермітом.

— Все з тобою зрозуміло… добре, цією сваркою ми нічого не

доб'ємося, давайте тоді зробимо так: ти мені розблокуєш карточку, я піду

кудись і куплю все що потрібно для душі.

— Давайте ліпше я дам свою карточку.

— А баланс там достатній?

— Нескінченний. Мені цю карточку офіційно видав міністр фінансів.

Лара підозріло подивилась на Келзея.

— Ми з ним знайомі все життя, — почав пояснювати Келзей, — тим

більше я відповідаю за безпеку країни й під моїм контролем його бізнес—

проекти.

— Про який бізнес йде мова? – запитав Генріх.

— Не важливо. Ну все зрозуміло, тоді Генріх беріть мою карточку і

Лару, для контролю. Ідіть в міятрон, це найвеличніший та популярніший із

торгових центрів, там знайдете все.

— А нічого, що він знаходиться в Атлантиді? — здивувався Генрі.

— Мова в нас однакова, тому не бачу проблем. Тільки не

затримуйтесь. Даю вам не більше десяти хвилин.

— Артфон!

— Що Ларо?

— Телепортуй нас в міятрон.

— Торговий центр міятрон, когось ще телепортувати?

— Генріха.

— Дякую Ларкочка, я вже сам налаштувався.

В очах Генрі забіліло. Він стояв навпроти білої стіни. Лара положила

руку йому на плече.

— Пішли. — Сказала вона крокуючи в перед.

— Куди?

— За мною, я знаю як звідси вийти, ми стоїмо біля вантажних

контейнерів, нам треба завернути й ми на місці.

Вони пройшли в перед обходячи величезні коробки, завернули на ліво

і з переду показався величезний торговий центр. Людей на вулиці була

тьма, що характерно для такого популярного місця.

— Людей так багато, а машини тільки дві, в чому прикол? —

несподівано запитав Генрі.

— Не зупиняйтеся ваша величносте, я не очікувала, що буде так

холодно.

— А в чому прикол? Як так мало машин?

— Подумай, і відповідь сама прийде.

— Ти в мене така розумна! Як я без тебе міг жити раніше.

Вона проігнорувала його іронічну фразу. Вони дійшли до невеличкої

черги біля головного входу в ТЦ. Лара обійшла всіх й не помітно

протиснулась поміж людьми. Генрі теж так захотів непомітно пройти, але

як тільки він відволікся Лара пропала із зони бачення. Від такої

неочікуваності він сильно напружився й обернувся довкола, але її ніде не

було. Він зачекав своєї черги та пройшов в середину. Різко обернувшись він

схопив чиюсь долоню.

— Ох Ларо, це давно відомий трюк, но через твою відмінність, а

точніше красу, тобі його не повторити.

— Це комплімент?

— Усі довкола люди як люди, а ти ну зовсім не вписуєшся. Прямо

червона ворона.

Лара обернулась і подивилась до верху, Генрі також глянув. Вся стеля

сіяла різними кольорами які переміщувались і зливалися кожну секунду. На

це чудо він міг було дивитися вічно, доки його не штовхнули.

— Ваша величносте! Ти ще довго будеш стелю розглядати?

Генрі мовчки опустив голову й продовжив йти.

— Тебе ще цікавить чому кількість машин не збігається з коефіцієнтом

людей? — Запитала Лара.

— Еее, так…?

— В цьому світі вже давно автопілотні машини замінили власний