вітальня. Всі стіни були заставлені книгами, їх було так багато, що аж все
приміщення пропахло папером.
— Якійсь дивний но приємний запах йде з книг, що це? — Запитав
Генрі закриваючи ніс.
— Раніше весь папір виготовляли із рослин, це тільки зараз перейшли
на хімію. — відповів йому Келзей.
— Ну, що у вас за проблема?
Келзей зупинився біля полиці з книжками й почав водити поглядом по
обкладинках.
— Ви щось чули про світи?
— Ти маєш на увазі паралельні? — Перепитала Павета.
— Мабуть, так.
— Доводилось з цим зустрічатися. Мій старий друг був вченим, він
заснував таку гіпотезу, що існують інші землі паралельні від нас, про це він
навіть хотів книгу написати.
— Зрозуміло... Так вот, до нас не давно завітав прибулець з іншого
світу, це Генріх.
Бабця повільно повернула голову в сторону Генрі, і зробила величезні
очі.
— А… А як він тоді розуміє нас?
— В нас є перекладачі, — Келзей помахав артфоном й заховав його в
кишеню, — він має інакшу кров, інший раціон їжі, а все інше майже все як
у нас, тому стерегтись нема чого.
— Як тоді він зміг прийти на нашу землю?
— По телепорту, в нього технології були більш розвинуті за наші, тому
прості прогули по різнім світам для них звичне діло. Не думаю, що
потрібно це говорити, але і ховати нема чого. Він у свому світі був королем.
— Чому був?
— Він втік, рятуючи свое життя, але його і тут знайшли.
— Що це за істоти які можуть загрожувати королю, так що, аж в інший
світ прийшлось тікати.
— Це один воєн, причому дуже сильний.
— Що в нього за сила? — Запитала Павета сідаючи за велике крісло.
— Неймовірні технології, якими він може пожгроувати цілому світу, і
не менш могутній інтелект. Недавно він прийшов до нас прямо в кабінет
міністрів, під час дуже важливого засідання, і взяв під контроль всю нашу
владу. Певно зараз він вербує людей.
— Ти став за нього?
— Не по своїй волі, я перший хто нібито підтримав ідеї Рицаря.
– Що це за ідеї?
– Різні ідеї, є погані, навіть казати не буду. Однимсловом він
розказував для чого прийшов до нашого світу.
— То за чим він прийшов? — перепитала Павета.
— Вот і за тим питанням ми до вас і прийшли.
— Вибачайте, але я не знаю навіщо він прийшов до цього світу.
— Ні, ми знаємо. Рицарь, (так його звуть) прийшов до нас не просто
так, не тому що він по черзі робить рейдерські захвати країн, тут він має
намір здійснити свої каварні плани, а для того, щоб їх реалізувати йому
потрібен інструмент, завдяки якому можна творити неймовірне. І цей
інструмент називається екскалибур, чули про таке?
— Він хоче екскалибур? В нас тоді дуже великі неприємності, це
наймогутніша зброя у всіх вимірів однозначно. В нашому трьох вимірному
світі можливості екскалибура не мають кордонів. Не просто так його
величали інструментом богів. Но це тільки мої догадки, напевно я єдина
хто знає про існування цього меча. Моя мати присвячувала розділи в
багатьох книгах екскалибуру, тому, що вона знала де він знаходився. Треба
не допустити, щоб Рицарю дістався меч.
— А вот тут не бійтесь. — впевнено сказав Келзей. — пошуки меча
Рицарь довірив нам, бо сам він знайти не може, напевно.
— Може ми перестанемо марно балакати й ви нам покажете ці книги?
— Знервовано сказав Генрі.
— Проблема в тому, що вони знаходяться на горищі.
— Як туди добратися?
— Ти хочеш іти? — запитав Келзей. — не думаю, що тобі вдасться
книги принести...
— Не сси, я у свій час цілою країною керував, книжки принести для
мене просто на ізі.
— Вот, — почала показувати Павета Генріху дорогу, — треба
піднятись на гору, тобто на другий поверх і з лівого боку буде драбина, ти
по ній заберись на горище, там знайдеш великий ящик бурого кольору, його
і треба принести.
Генрі без зайвих слів піднявся на другий поверх, знайшов драбину і
забрався на горище. В середині було дуже темно, але не зважаючи на це, він пішов в сліпу, чекаючи коли очі звикнуть до темряви. Трошки
походивши у глухій темряві поміж ящиків до нього дійшло, що таким
чином цієї коробки не знайти. Тим більш на стінах висіли старовині
статуетки, які відволікали кожну секунду. Обходячи гору ящиків він сперся
за стіну і ненароком зачепив одну зі статуеток, вона похиталась і впала, но
Генрі вчасно її злапав і обережно поставив на місце. Не зупиняючись він
пішов у перед поки не врізався в стіну. "Да як я можу знайти цю коробку?