Выбрать главу

донести. – Генрі спустився у бібліотечну залу. — Зато мій час

компенсувався дуже корисною інфою.

— Може вона нам допоможе? – Запитав Келзей.

— Я такими дорогим знанням ділитись не бажаю, якщо так сильно

хочеш все пізнати,

то запитайся у свого артфона як побудований корабель Рицаря.

— Ця інформація вже заблокована. — Швидко відповів артфон Генріха

опускаючи книжки на підлогу.

— Як так? — здивувався Генрі.

— Прямо зараз прямим указом адміністратором, уся інформація про

Рицаря була заблокована. — відповів артфон.

— Значить Рицарь хотів, щоб це знав тільки ви… — задумався Келзей.

— Я по житі везучий, а ти Кежей не засмучуйся, я тобі розповім про

все, але не зараз.

— Не сумніваюсь.

— Якщо я вам не заважаю, — перебила їх Павета, — можна вас

запитати?

— Валяй! — Грубо відповів Генрі.

— Ви принесли те, що нам потрібно?

— Тільки книжки

— Із бурої коробки?

— Так, вот вона під ногами лежить, — Генрі штовхнув ногою коробку.

— Як ви не помітили?

— Тому, що вона одного кольору з підлогою. — Павета переклала

книжки на стіл. — Тепер беріть книги та шукайте всі згадки про

екскалибур. А я буду потрохи розкладати книжки.

— Тут тридцять дві книги! — поскаржився Генрі, — нам пару років

вистачить тільки для перегляду картинок.

— Нічого, — перебив його Келзей, — нас троє, зробимо все швидко.

Коли щось будите знаходити — ставте закладку.

— І чого ж ти Кежлей не знімаєш відео лайфхаки, маючи таку

розвинену кмітливість?

Келзей не відповів Генріху, починаючи читати зміст першої книги.

Не дочекавшись відповіді, Генрі мовчки взяв в руки книгу (яка більше

сподобалась), відкрив її та почав перегортав сторінку за сторінкою роблячи

розумний вигляд. Келзей краєм ока застеріг його бездіяльність.

— Генріх, перегортаючи сторінки, ви нічого не знайдете, їх читати

потрібно.

— Як би то… — Генрі винувато опустив погляд. — Ти казав нас троє, так? То тепер тільки ви двоє будете переглядати цю гору книг.

Очі Келзея забігали, вишукуючи відповіді, або здогадки "чому Генріх

це сказав".

— Просто я нічого не розумію, що тут написано!!! Мови вашої не

знаю, все ж таки!

— Міг би здогадатися… — програшно пробурмотів Келзей. — мій

прокол. Ну тоді шукайте щось в інтернеті, тобто в артфоні.

Келзей продовжив швидко перечитувати сторінки. Павета записувала в

альбом нумерацію потрібних сторінок, якщо знаходила потрібне. Через

десять тихих хвилин бездиханного мовчання, Келзей порушив тишу:

— Генрі, — король сидів на стільці удаючи вигляд що не чує. —

Генріх! — все одно він не обернувся. — Генріх перший, відірвіть свою

увагу від артфону!

— Я тебе слухаю Кедзей.

— Може включите перекладач на артфоні та допомагатиме нам?

— Може… якщо вже річ йде про артфон, то скористаймося його

повним потенціалом. Тільки но що взнав, шо в артфоні є така функція яка

рентгеном сканує любі предмети, і перекладає їх в електронний варіант.

— Артфон. — сказав Келзей. — Проскануй всі книги на столі та

виведи всі пам'ятки про екскалибур, або просто все, що з ним пов'язане.

— Слухаюсь. — артфон Келзея вилетів із кишені, застиг над книжками

та синім променем просканував всі книжки. Павета відступила на пару

кроків, не віруючи побаченому. Келзей схопив в повітрі артфон й у

швидкому темпі почав передивлятися всі знайдені тексти на ньому.

— Тут є, що нам потрібно... А можна якось збільшити екран, щоб всі

побачили?

— Це можливо. — Відповів його артфон. — є два варіанти для

збільшення екрану. Перший — лазерна модуляція, другий — світловий

проектор.

— Що із них краще?

— Ці дві технології хоча і різні, але й однаково корисні в різних

ситуаціях. Лазерна модуляція може зображати трьох і чотирьох вимірну

проекцію, а світловий проектор зображає все на площині, у вашому

випадку краще використати світовий проектор.

— Включи його.

— Так, але тут не знайдено рівної площини для комфортного

користування.

— Тоді підемо у вітальню. — запропонувала Павета.

— А там є чиста стіна?

— Є… але десь метр на метр.

— Цього буде достатньо. Йдемо Генріх, ви нам теж потрібні.

— Ти натякаєш на мою непрацездатність?

— Цього я не казав.

Генрі неохоче встав з м'якого крісла і повільно потопав за Паветою до

вітальні. Знайшовши чисту стіну, артфон в повітрі вивів всю інформацію на