Выбрать главу

— А може не всіх...

— А може їй подзвонити? — запитав Генрі.

— Якщо звук дзвінку її видасть її артфон? Ми не можемо так

ризикувати. Ну щось знайшов?

— Лари немає в радіусі двісті метрів від артфону. — Відповів артфон

Келзея. — Пропоную переглянути карту місцевості на трьох вимірній

лазерній проєкції.

— Поки не потрібно. — Келзей сам почав розглядати мапу на екрані.

— Тоді її все— таки викрали... Але хто міг таке зробити й для чого?

— В тебе були якісь вороги? — Підозріло запитав Генріх.

— Ворогів не було, но були недруги.

— Коли вони з'явилися в тебе?

— Вчора, коли я став на сторону Рицаря.

— А хто із них знав, що з тобою працює Лара?

— Може вистачить ставити дурні питання, я вже сказав, що це точно

не із наших, та навіть всіх інших агентів.

— Я просто логічно веду розслідування.

— І де ви читали, щоб розслідування вели як ви?

— В книжках із жанром детектив.

— Тепер забудьте все прочитане, в житі таке не знадобиться.

— Ти ще будеш мені розказувати, що забувати, а що…

— Ми не в романтичній казці, в якій все збувається по волі

сценариста, від кожного нашого рішення залежить Ларина безпека або

навіть і життя.

— Тобі вообще на неї все одно! Ти можеш просто її іншим замінити як

вмієш.

— Зрозуміло можу, а що зробиш з тою інформацією яку вона знає?

— А що вона знає? — перепитав Генріх.

— Про Рицаря, меч і мої головні плани. Тому від її життя залежить

багато чого.

— Я так і думав...

— Що ви думали?

— Треба було положити їй в кишеню гранату, щоб при втраті її можна

було ліквідувати.

— Вбивство у нас рахується як найстрашніше зло.

— А для чого тоді армія існує?

— Щоб захищати безпеку людей.

— Я теж служив при владі, — Генрі посміхнувся і зажмурив очі, — і

прекрасно розумію для чого тобі армія. Коли владі не вигідно існування

якоїсь фігури, за ним посилають кілера – це професійний вбивця який

непомітно і якісно вибиває фігуру із політичної гри. Президент або ваш

міністр Карталус полюбе вислали за вами такого кілера. — Генріх мовчки

подивився на сплячу Павету яка сиділа на м'якому кріслі. Він перевів

погляд на Келзея і заговорив трошки тихше, — значить, це хтось із людей

президента! Ти керуєш армією, накажи всім знайти її, а Карталуса

заарештувати.

— Я не можу командувати всією армією, але є довірені люди які з

радістю нам допоможуть, але в нас є артфони.

— Ми з двома гаджетами підемо на цілу армію? План просто бомба.

— Ми не знаємо скільки та хто вони, тому все зробимо самі. В артфоні

є багато бойових функцій...

— Для вбивства використовувати засоби оборони на артфоні

забороняється законами компанії артейт. — Повідомив Келзейовий артфон.

— А які в тебе ще є закони?

— Закон перший: забороняється вбивати; другий — Не дати вбити

іншому, як що це навіть мій користувач, а якщо акт вбивства все— таки

зроблено потрібно забрати всі права на артфон; третій — артфон

розрахований тільки на одну істоту, якою б не була її маса або розмір; четвертий…

— Стій артфон, куди так завівся, я мав на увазі, що нам тільки

найважливіші твої закони потрібно знати. — Збентежився Генрі.

— Це було найважливіше, для повного ознайомлення завітайте у

додаток "ППЗ правила, протоколи та закони".

— Ні дякую. — Келзей повільно сконцентрував увагу на новій куртці

Генрі. Її переливання поміж золотими, синіми та зеленими кольорами

сильно затягували. — де там Лара.

— Що? Ти мене питаєш? — розвівши руки обурився Генрі.

— В артфона. Можеш показати на карті місце знаходження її артфона?

— Так. — З екрана артфону почали світитись різнокольорові лазери, вони крутились як на дискотеці поки не зібрались в горизонтальну трьох

вимірну мапу. Келзей положив артфон на стіл посеред кухні й карта

розширилась до країв столу. На трьох вимірній мапі буди одинокі сосни, гілля яких покривало всю землю від зайвого погляду.

— Вона, що у лісі? — Генрі пригнувся щоби побачити землю на мапі.

— Це місцеперебування її артфона, саму Лару знайти не вдалося. —

Відповів артфон.

— І кому спало на думку закопати артфон?! може її теж закопали?

— Не зовсім так. — Знову сказав артфон. — Її артфон справді під

лісом, але значно глибше ніж ви уявляєте.

Голограмний ліс який простягався на мапі, піднявся у гору аж до самої

трьох метрової стелі, під ним же з'явилися закручені тунелі з великими та