секунд довше, надіюсь ви використаєте цей мізерний час на молитву.
— Не слова більше. — Мерік дістав із кишені залізний кастет й надів
його на долоню.
Без зайвих слів, Генріх кинувся в бій. Келзей крикнув йому в слід, але
було вже пізно його зупиняти. Генрі підбіг до Фізера й вдарив його в живіт
та в підборіддя твердою частиною рукавиці. Мерік хекнув від отриманого
удару й махнув кастетом у відповідь, але силовий захист артфона відкинув
його руку від тіла Короля.
— Ти включити кастет забув придурок! — Байдуже крикнув Вітхорд.
— Я вже бачу! — Швидким торканням по кастетові відбулось
включення, зброя засвітилася блакитним сяйвом. Він повторно вдарив по
захисному бар'єру артфона приклавши усю силу й захист розпався.
Генрі не встиг навіть дихнути як десятки ударів маршалів відкинули
його на п'ять метрів.
— Генріх ви ще живі? — Запитам Келзей, готуючись до найгіршого
сценарію, але відповіді від лежачого тіла не прозвучало. — Келзей
проковтнув ком в горлі й побіг на маршалів.
— Самогубець! — крикнув Мерік.
Кел дістав два електричних мечів із— за спини. Відхиляючись від леза
коси він різко присів й вдарив по ногах Вітхорда. Очікуваної реакції не
відбулось, Вітхорд не впав від удару і, штовхнув ногою у відповідь, але
захисне поле відбило ногу назад. Мерік і Жилд підкравшись непомітно
вдарили кастетами по бар'єру, тим самим призводячи його до розпаду. Кел
очікував цього моменту, щоби вдарити Меріка у незахищене горло. Мерік
зупинив лезо кастетом перед самим кадиком. Кел різко повторив удар
другим мечем, але його затримало лезо коси. Вітхорд щось пробурмотів і
сильне жовте світло відкинуло Келзея далеко до лежачого Генріха, завдаючи сильного болю всьому тілу. В очах потемніло, думка о програшу
розривала свідомість, він не міг нічого зробити, невже все закінчиться на
самому початку пошуків екскалибура, а Рицарь візьме когось іншого для
допомоги й тоді всьому людству прийде кінець. Рицарь… це все Рицарь
підстроїв!
— Викликайте медиків. — Сказав Мерік підходячи до лежачих тіл.
Нехай цих двох також заберуть, навряд чи вони встануть на ноги після
цього чарівного трюку, так Вітхорд?
— Остатній раз повторюю, що це не трюки! Я вчився десять років у
тринадцятому світі не для того щоби дурні фокуси робити. — Розгнівався
Вітхорд.
— А вот чого від тебе кінським лайном смердить. — Підколов його
Фізер махаючи рукою перед лицем.
Перед ними просіяло червоне світло.
— Чорт забирай, Вітхорд це знову твої трюки?! — крикнув Мерік
прикриваючи рукою лице.
— Мої трюки. — Відповів Рицарь виходячи зі порталу.
— Це ж ти Рицарь? Вибачай, але ти адресою помилився. — В голосі
Меріка прозвучали нотки розпачу, — ламаємо його разом!
Зброя маршалів раптово зарядилася. Фізер стрибнув в перед
розмахуючи косою, одним рухом Рицарь схопив його лезо і притягнув щоби
вдарити електрострумом в голову. Фізер впав здригаючись від шоку. Не
встигла вся трійця оговтатись, як Жилд відлетів від золотих рук.
— Ну що, лишились тільки ми обоє! — звернувся Вітхорд до друга.
Мерік відстрибнув на далеку дистанцію щоби стріляти з автомата, (який підібрав із землі). Попри його яскравої влучності, шкоди нікому кулі
не завдавали. Вітхорд побачивши, що ситуація фатальна, вийшов зі
спокійного стану і приготував тіло у бойову позицію. Він покрутив руками, із долонь стрельнуло жовтим кругом, Рицарь моментально повторив його
рухи й світло замість того щоб попасти по цілі, поміняло траєкторію і збила
з ніг Меріка.
— Да як так зробила ти гадина золота?! — Лайнувся Вітхорд. —
попробуй щось трошки сильніше, це тебе має знищити! — Все повітря
навкруги нього почало деренчати та перетворюватись у червоний круг з
різними візерунками. Він опустив руки й залишив в прямому положенні. —
твої остатні слова дружочок? — не дочекавшись відповіді, він пустив
червоний круг. Рицарь в останню секунду зупинив його перед собою. Круг
полетів назад, Вітхорд не встиг і здивуватися, як червоне світло пролетіло
наскрізь й забрало всі сили. Він впав на коліна і лишився в такому
положені. Мозок перестав посилати електроімпульси, легені зупинилися, а
серце перестало битися.
Рицарь підійшов до лежачого Келзея.