— Лишайся Келзей на місці, все що було потрібне ви вже зробили. я
піду все доробляти. Побачимось через двадцять сім хвилин. — Перед ним
відкрився портал і Рицарь щез.
Всі входи відкрились і в ангар почали забігати солдати. завдяки
приладам левітації лежачих підіймали у повітря і відносили до
лікувального залу.
Келзей прокинувся від шуму, але встати чи порухатись не вдалось, чаклунство Вітхорда ще не відійшло. З важким трудом він повернув голову
в сторону де лежав Генріх, але його вже тут зовсім не було, "мабуть, забрали солдати" — подумав Келзей. Через пару хвилин довгих спорів, військовий все ж таки вирішили забрати Келзея до лазарету. Десятеро
солдатів оточили лежаче тіло й підняли в повітря. Кел швидко полетів
кудись, пролітаючи коридори та різні приміщення. Пролетівши пару
кілометрів, він різко зупинився і залетів до лазарету в якому вже лежали
багато тіл. До нього підлетів великий лікувальний прилад (розміром із
людину) й просканував все тіло рожевим лазером, після чого до рук і ніг
прикріпилися проводи. Пройшло п'ять хвилин, Кел відкрив очі, тіло вже не
боліло, відчуття безсилля відійшло, тепер він міг рухатися вільно як ніколи.
Як тільки став на підлогу, його ноги й руки заарештували у магнітні
наручники.
— Ви заарештовані. — Сказав солдат поміж загону охорони. —
Зніміть шолом і викладіть всю зброю! Не раджу робити зайвих рухів, на
вас наведено з десяток автоматів, тому любий зайвий рух для вас стане
фатальним.
Кел повільно скованими руками зняв шолом, довкола почулися
здивування солдат, но він не звернув на це уваги знімаючи всю зброю із
себе. Двоє солдатів взяли його по боках і відвели в кабінет допитувань. За
квадратним столом сиділи два чоловіка в ділових костюмах, а навпроти
дівчина з опущеною головою, червоне волосся якої закривало обличчя, тому розглядіти лице не було можливим.
— Сиди тут і не рипайся. — Сказав один солдат садячи Келзея біля
дівчини. Охоронці вийшли й зачинили двері.
— Твою ж! Кхе… ну, що приступаємо. — Сказав чоловік напроти. —
Мене звати Дірект.
— А мене називайте Лейс, — додав інший агент. — Як вас звати?
— Ти шо сліпий? — прошепотів Дірект. — це ж міністр оборони
Келзей.
— Той що із Гіпербореї?
— Хто? Де? — сказав Келзей, — я?! Це де треба жити щоби мене не
знати? Може вас марно на роботу взяли?
— Я дуже добре справляюся зі своєю роботою. — Гордо відповів агент
Лейс.
— Та не вже? Біля мене сидить вже мертва людина, такі плоди вашої
роботи?
— Це був наш клієнт.
— Чого був?
— Вмерла вона!
— Не вірте агенту Лейсу, він жартує. — Сказав спокійно Дірект.
— Ой — йо, Генріх де ти де ти? Де пропав? — Заспівав Кел шукаючи
поглядом Генріха.
— Помовч, співати будем ми на твоїх похоронах.
— ВИСТАЧИТЬ!!! — гавкнув Дірект до Лейса, — зараз ми маємо
зробити допитування від якого буде залежати ваше майбутнє, і не бійтеся
вас ніхто не б'є, ви ж міністр оборони, країна без вас пропаде.
— Добре. — відповів спокійно Келзей, розуміючи, що Генріха тут не
має. — Тоді в мене є до вас запитання.
— Ну, кажіть.
— Ви хоч знаєте чого я тут?
— Ну начебто ні…
— Хто ви такі?
— Ми офісні агенти, робимо допитування і нагляд за такими як ви.
— Я знаю що ви агенти, я питаю що це за клуб на який ви працюєте.
— Ви мали на увазі організація. — Дірект глянув на Лейса й отримати
здобрюваний кивок. — ЗЧС, наша поміж – світова організація займається
наглядом і контролем за порядком і безпекою для четвертого світу.
— Я не пам'ятаю щоби ця організація отримувала ліцензію або дозвіл
на свою діяльність від влади Гіпербореї.
— Ми зареєстровані під різними назвами у всіх вісьмох країнах, в нас
все офіційно оформлено.
— А ви в курсі, що використання землі у Гіпербореї в таких
масштабах забороняється?
— Ви міністр оборони, а не земельних відносин, законодавство
Гіпербореї дозволяє використання великих ділянок під будівництво
масштабних проектів, таких як розважальний туризм, агровиробництва і
заповідники, ми ж відносимось до всього одночасно.
— Хитрі… — Келзей проковтнув слину. — А використанням зброї в
таких кількостях точно забороняється, оскільки це вже смахує на
розведення цілої нелегальної армії, може ви терористи, Фелерміт випадково
не з вами працює?
— Що за нісенітниці? Цього терориста ми також розшукуємо. Зброю