прийшов в мою схованку, але я встиг втекти по порталу з охоронцями.
Прибувши сюди я розізнав все, що мені потрібно про ваш світ від свого
робота помічника, це і був мій перекладач, він перекладав по іншій
технології ніж цей, що нас перекладає, він не робить наші мови одинакові, а відразу мої слова переводить на ваші, а ваші на мої, без ніяких затримок, ах... добре до діла. Ми взнали, що у вас досі гроші це папірчики, в нас
просто вони в електронному виді, в матеріальному давно вже не існують...
За допомогою робота ми зламували всі банкомати, оскільки можливості
розміняти нашу валюту не було. Таким чином мої охоронці обійшли всі
банкомати, і коли запахло горілим ми перейшли на електронний рівень. І
так за пару днів я купив собі великий дім, машину і всякі розважалки. Моє
щастя немало країв, я був настільки вільний, що душа аж розривалась від
щастя! Но в один прекрасний день, зранку до мене прийшли неочікувані
гості... Далі нема смислу розказувати, бо ви й так усе знаєте.
— Так, знаю. Мене от, що цікавить… а може так бути, щоб цей лицар
прийшов по вашому порталу в цей світ?
— Ні, це був спеціальний, одноразовий портал, після першого
використання він самознищується, плюс по моїй команді всі портали у
нашому світі знищилися, так що нема чого боятись, він сюди не прийде, напевно...
— В якому смислі "напевно"?!
— Я вам, ще одне не розказав, забув просто... в нього є телепортація!
Думаєте як він так швидко захоплював країни за такий короткий час?
— А телепортація…
— Точно! Тільки завдяки порталам можна проходити через космічну
стіну, яку називають матерія.
— А чому ніхто не міг перемогти цього лицаря?
— Все дуже просто і логічно, його золоті лати непробивні! тільки
подумайте, що буде як з'єднати телепортацію і непробивну броню? Вийде
ідеальна машина для війни. Моліться, щоб він не прийшов сюди, бо кінець
буде швидкий, навіть очухатись не встигнете.
— А ви пробували з ним поговорити?
— Ми пробували домовитись, але він зовсім не реагує. – Генріх
видохнув і заспокоївся. — Ніколи не забуду цієї війни... Вона точно увійде
в історію як най… сама… не знаю навіть, що підібрати… Один проти
п'ятдесяти тисячі воїнів озброєних до зубів, всіх розбити за чотири
хвилини... це просто неможливо! І найдивніше те, що ніхто не помер, він
вдаряв но не вбивав. По словах мого генерала: кожен його удар наносився з
хірургічною точністю, він ніби на перед знав куди вдаряти кожного.
— Як можна так вдарити й перемогти когось при цьому смертельно не
нашкодити…
В цей момент в кімнату забіг задиханий сержант. Провівши поглядом
по кімнаті, він заговорив задиханим голосом:
— Міністр оборони Келзей тут?
Позаду нього прозвучав голос:
— Тут, що потрібно?
— Міністр Келзей! Ми пробували до вас додзвонитись, але ви ніяк не
відповідаєте.
— Ви це хто? Я ж попередив всіх, що буду дуже зайнятий.
— Це до вас із міноборони.
— А їм що знадобилось?
— В мене до вас важлива інформація, і це терміново!
— Давай кажи.
— Це відео, де тут є телевізор?
— Проходь в кабінет.
Сержант побачивши у кабінеті великий телевізор зайшов в середину, за ним Келзей та всі інші хто слідкував за допитом.
— Це сталося двадцять хвилин тому… — він підійшов до телевізора
(який стояв у кутку кімнати) вставив флешку й відео само включилось. —
На головній площі Києва.
— Ох, до чого ж в нас назви подібні… — сказав Генрі.
— Тихо! — наказав Келзей.
На майже пустій площі з'явився різнокольоровий стовп світла, який
мерехтів як полум'я. В цей момент камера змінилась на дальшу відстань, і
тепер було видно, що висота стовпа перевищувала хмарочоси. Камера
змінила обсяг до самого низу райдуги. У світлі було видно людський
силует, який повільно виходив з райдуги, це був лицар в золотих латах.
Через те що сонячні промені відбивалися від його обладунків – об'єктив
камери засліпило, аж поки цей лицар не зник.
Присутніх охопив шок, тільки сержант був спокійним не розуміючи, що це могло означати. Він забрав флешку й заговорив:
— Сер ми припускаємо, що це хтось тестував нову зброю.
Келзей почав повільно говорити не відводячи погляду від екрана:
— Це… відео, воно реальне?
— Так, наші спеціалісти підтвердили його на справжність, там було
багато свідків і до того ж більш як двадцять камер це зафіксувало.