Выбрать главу

і відпахайте там шість років на передовій, при тому лишившись живим. —

Меркіанор провів поглядом всіх мужиків в коридорі.

— Одна куля в лоб і всі твої звання відправляться на небо. — Сказала

Лара.

Різкий сміх десятків людей заполонив весь корпус. Меркіанор хотів

теж посміятися, але стримував посмішку з усією сили. Він розслабився і

підняв пістолет Ларі прямо в лице. Генрі від цього направив свій пістолет

на нього у відповідь.

— Просив же тебе Ларо. — Мерік закрив очі стараючись не зійтись з

нею поглядом. — Після наступної своєї фейкової смерті не попадатися мені

на очі, через твою жажду справедливості, я п'ять років спасав твою честь і

ім'я від тих виродків які вірять тільки побаченому, і за це я просив у тебе в

військовій академії тільки одне, не попадати в моє життя назавжди. Бачу

слова до тебе не доходять.

— Знов спектакль розвів, надоїв вже. — Швидким рухом, Лара

перехопила його пістолет і направила Меріку в лице.

— Завжди ти велась на пастки. Пістолет буде бити тебе струмом варто

мені тільки ворухнути пальцем.

— А твої ходи завжди легко передбачити, для цього я наділа гумову

рукавицю через яку не пройде струм.

— Доволі сперечатися. — Позаду солдатів стояв Рицарь, всі

розійшлися перед ним, не говорячи ні слова, Рицарь пішов прямо до них.

— Келзея і його команду ви маєте відпустити. Тепер я тут відаю вам

накази.

Всі солдати подивилися у смартфони, до них прийшло повідомлення з

підтвердженням високого статусу Рицаря.

— Ми тобі так просто їх не віддамо! — Мерік приготував сокиру, але

Фізер положив руку на лезо, даючи зрозуміти, що битися тут погана ідея.

— Ваші сили та думки зараз отруєні непорозумінням. — Рицарь

підійшов до Меріка, і опустив голову щоби його бачити. — У вас буде ще

час показати себе у сильному чоловічому вигляді, але зараз ви маєте

відправити цю трійцю додому, робити важливі справи. — Він простягнув

Ларі невеличку коробку з синього металу. — Це тобі Лара. Всі інші мають

розійтись.

Фізер поплескав Меріка по плечу і пішов з солдатами по своїм

справам. Рицарь пішов в перед, трійця разом з Меркіанором пішла за ним.

Келзей випередив всіх і порівнявся з плечем Рицаря.

— Хочу запитати вас Келзей на рахунок пошуків.

— Ми трохи просунулись.

— Конкретніше.

— Треба знайти чотири ключі, енергія яких має відкрити прохід до

екскалибура, а сам прохід ще треба постаратися знайти.

— І де ви думаєте лежить перший ключ.

— У Сферійському склепі душ, ця історична пам'ятка зберігає в собі

наш перший ключ.

— Будемо знати. Зараз вам слід оберігати себе, президент замовив на

ваше ім'я кілера.

— Я вже здогадався про кого йде мова…

— Скористайтеся цими знаннями та підготуйтеся. — Рицарь щез.

Генрі прискорив крок і наздогнав Келзея.

— Ти що Рицарю місцезнаходження нашого ключа розповів?

— Тихше… Мерік почує. Я спеціально підібрав найкращий варіант, щоби відвести їх.

— Ало! — свиснув їм Мерік. — Ви знаєте куди йти? Як ні, то йдіть

позаду. — Він обійшов всіх і прискорив крок.

Лара наздогнала Меріка.

— Знову привіт.

— Ну привіт. Що потрібно?

— Ми останній раз бачились років п'ять назад, я дуже сумувала за

тобою.

— Ми більше не будемо разом як тоді, можеш забути про наше

кохання.

— Ха— ха, смішно. — Вона відчула недобрі погляди з заду. — Про яке

кохання річ, ми якби ворогами були.

— ЗЧС може і були для тебе ворогами, але особисто я ні. Нагадай

скільки я разів тебе врятував?

— Дякую за це все. Що там з моєю командою у другому?

— Після твоєї втечі нічого не змінилося. Загін відьом знищили…

— Як?!

— Коли ще ти була, чотири із них померли, а інші двоє померли десь в

бойових точках, остання зовсім звільнилася з ООН.

— Ясно… а як сам себе відчуваєш?

— Ой, знаєш, краще б не питала. Сьогодні були плани відпочити на

Гавайських островах в першому світі, це батьківщина Фізера, мого друга з

косою, але якісь терористи напали на цю базу та обстріляли більше сотні

наших солдатів, добре, що ніхто не помер.

— Може ці терористи й мене вкрали?

— Плюс ще ці терористи, — Мерік глянув назад на тих двох, — ми їх

зупинили, але Рицарь задав нам жару, останній раз мене перемогли ті

українські військові, які не захотіли до нас приєднатися, шкода канєшно.

Вони зайшли в ліфт і піднялись на перший поверх, з відси їх