Выбрать главу

як духовність і сильний моральний дух, людям немає коли думати над

здійсненням основної духовної місії на землі, бо життя в режимі виживання

забирає велику кількість часу, а весь інший вільний час забирають

безкінцеві розваги. Не дивно, що там лишилося трішки більше двох

мільярдів людей, хоча офіційно заявлено сім с половиною мільярда, в цю

дурницю вірять навіть основні капіталісти, так як перевірити їм не

можливо. Все що я назвав і перерахував раніше — тільки капля від

реального положення речей в інших світах. Людина яка попадає до вашої

чистої і вільної землі вже більше не хоче покидати її, так як душею відчуває

тут реальну свободу.

Рицарь закінчив розповідь, в залі ніхто не видавав, а ні звуку, здивування охопило всіх навіть спокійного Келзея. Журналісти розгубилися

і не хотіли задавати навіть підготовлені питання. В залі повисла траурна

атмосфера.

— Тепер займемось вашим світом. — Різко продовжив Рицарь, — ваш

політичний шлях стоїть на правильному шляху, але з часом люди з інших

світів не вольно будуть перестроювати все суспільство, тому я маю намір

захистити вас і прискорити прихід золотого еону.

— А що на рахунок нашої ворожнечі з Тархтарією? — запитав Келзей.

— В будь— якому світі бувають злі люди, вони посилаються як

корисний вірус який потрібно перебороти, якраз президент Тархтарії і

Гіпербореї такими є, ми знімемо їх з посади і заборонимо любу політичну

діяльність. — Рицарь повернув голову до президента, — з цієї секунди

президент, ви лишаєтесь будь— якого права голосу.

Келзей хитро посміхнувся.

— Міністра Карталуса також чекає така участь, він закупив ядерну

зброю у терористів з третього світу, яку сьогодні моїми силами було

знищено.

Посмішка Келзея стала настільки ясною, що на неї звернули увагу всі

міністри.

— В місті Кітеж— град знаходиться ізольований район в якому живуть

всі прибульці з різних світів, особливо з третього, це батьківщина короля

Генріха першого.

— Чекайте, Кітеж— град це ж столиця Тархтарії! — сказав міністр

економіки, — що ми маємо до них?

— Ви поки що нічого, я домовляюся з владою Тархтарії. В мої плани

входить заборона країн і знищення такого поняття, як окрема країна, це

один з основних шляхів до золотого еону. — Рицарь піднявся з крісла.— На

всі питання високоповажних журналістів я відповім окремо сьогодні в

вечері, де точніше вас сповістять. На цьому мої збори закінченні, дякую за

вашу присутність. — Рицарь зник.

Тишу в залі порушив президент, він піднявся з крісла і обернувся до

всіх людей:

— Збори були неочікувано швидкі, прошу всіх розходитись.

Всі міністри разом із людьми повільним натовпом почали виходити у

коридор. Келзей обережно пропихався і вийшов з зали. Через пару метрів

йому на плече лягла чиясь рука. Зупинившись, Кел схопив руку і відійшов

до стіни не заважаючи натовпу рухатись вперед. Чоловік з короткою

бородою і сивими вусами дивився з посмішкою на Келзея.

— Боже Фелерміт, я розкрив тебе ще в залі за пару секунд.

— Але? — іронічно запитав Фелер.

— Але твоє маскування було не для мене. — Продовжив Келзей, — до

речі парик мені сподобався, він тебе молодить на десять років.

— Дякую. — посміхнувся Фелер підправляючи чорну поруку.

— І чого це мені прямо тут і зараз тебе не заарештувати?

— Ой, а це вже ти маєш догадатися.

— Мій кристал у тебе.

— І...?

— І ти з нього зробив небезпечну зброю яку можеш прямо зараз

активувати.

— Не просто так тебе величають генієм.

— Ой та ладно, чого тобі хочеться від мене?

— Як бачиш...

Із зали вийшов президент, він побачив Келзея біля стіни і пропхався до

нього поміж людьми.

— Його ще не хватало. — пробурмотів Фелер.

— Міністр Келзей я хотів з вами поговорити.

— Я теж з вами. — Кел криво посміхнувся і положив руку на плече

Фелера. — привітайтеся, це ваш робітник, кілер, терорист і вбивця

Фелерміт.

Фелер помахав пальцями у знак привітання.

— Терорист Фелерміт?! — жахнувся президент, — а що він тут

робить?!

— Не треба мені тут вашої театральщини, я вже давно знаю, що саме

ви найняли Фелерміта ліквідувати мене, після першої зустрічі з Рицарем.

— Що ви говорите Келзею?! Це повна брехня!

— Фелер, це він тебе найняв? — звернувся Кел до Фелера.

— Я не буду видавати моїх роботодавців, у мене є кодекси честі. —