пустий кейс і взяв із червоної калюжі автомат з канатом. З розбігу
вистрибнув за міст й стрельнув канат у найближчий хмарочос.
Притягнувшись до скляної стіни хмарочосу, канат стрельнув в інший і
притягнув власника до дальньої багатоповерхівки. Стрибнувши на канаті
на четвертий будинок він лишився висіти на стіни підпираючись ногою.
Безрезультатно шукати поглядом Келзея надоїло, і він по мало опустився на
багатоповерхівку по менше, з неї він стрельнув канат під ноги й стрибнув
за межі даху, канат повільно опустив його до землі. Ставши на ноги Фелер
побіг в перед з усіх сил.
Келзей йшов шкутильгаючи, кожен крок давався з великим болем у
всьому тілі. Падіння з великої висоти майже не вбило все тіло, кров текла
на асфальт лишаючи за собою червоний шлейф, кристал за спиною у
рюкзаку давив на спину роблячи важке пересування ще складнішим. Його
маленький планшет показував йти ще п'ятсот метрів до гелікоптера, але
таку відстані пройти у його стані не було можливо. Вийшовши на
простірну вулицю, він завернув у вузький провулок (поміж залізним
парканом і стіною багатоповерхівки). В кінці провулку сів на гору ящиків, очі дивлячись у сторону вулиці почали зраджувати тіло й у нерівній
боротьбі заплющились, але тиск кристала за спиною привів до тями, Кел
обережно зняв рюкзак і положив під ноги. Гвинтівку тримати вже сили не
було, тому лікоть положив на ящик і націлив автомат в перед.
Фелер з далеку побачив слід крові й побіг по ньому. Коли червоний
шлейф завертав у провулок, він зупинився за стіною, включив рентген на
снайперці й побачив сидяче тіло Келзея.
— Це ти Келзей? — крикнув він ховаючись за стіною. У відповідь
пролунало важке та незрозуміле мукання. — Бачу друже ти не в кращій
формі, але ти мав розраховувати на такий результат бою. Я вбив твоїх
солдат, я вбив Рейлу і все заради цього дурного кристалу. Тому краще
віддай його, ти можеш також постраждати. — Фелерміт опустив зброю і сів
притулившись спиною до холодної стіни, — як там поживає твоя сім'я?
Діти вже давно виросли? Слухай, а Лара випадково не твоя донька? Її вік
сходитися з твоїми синами. Можеш не відповідати, я і так все знаю, а знаєш
чому? Бо після твоєї інавгурації у міністри Гіпербореї, я лишився таємно
захищати твою родину, це нагадувало мені істинний план, знаєш який він?
Думаю ти здогадався. Став я терористом для того, щоб знайти кукловодів
які стоять за всіма проблемами у цьому світі, про них навіть ЗЧС не знають, а я вбиваючи свою душу і совість пробував піднятися до них по кар'єрній
драбині й знищити, і все заради блага і миру. Скільки я наробив зла...
Навіть більше ніж ті кукловоди, вони використовували мене як інструмент, а я не помічав цього й надіявся на світле майбутнє. Чому ти не зупинив
мене Келзей? Для чого дав мені стати чудовиськом?! Я не можу лишатися
далі терористом, цей шлях не для мене, моїх сил недостатньо щоби
зупинити тих спонсорів з інших світів. Ніхто більше не простить мої злі
вчинки! — Фелер вдарив кулаком стіну від гніву. — Боже, що я наробив? З
думкою о світлому майбутньому, приніс зло яке не знало людство. Вам
потрібно було зупинити мене раніше, бо хто знає, що я можу наробити у
майбутньому. Під виглядом президента Рицарь замовив мене вбити тебе
Келзею, і навіть коли була можливість покінчити зі мною Рицарь відпустив
мене, це просто знущання!
— Пробач... — Важко проговорив Келзей не в силах навіть розкрити
очі. — за все пробач...
Фелер обережно виглянув у провулок і побачивши Келзея без
свідомості він підбіг до нього. Тіло Келзея вже не показувало будь— які
признаки життя. Фелер взяв рюкзак з кристалом і планшет з
місцеположенням транспорту, обернувшись спиною до лежачого тіла друга, він покрокував вперед і промовив:
— Це я тебе вбив, не треба було стріляти у твій канат. Як ми тепер без
тебе? Передавай привіт Рейлі
Через пару хвилин ходьби по безлюдному місту, він побачив неподалік
гелікоптер з двома солдатами. Фелер замінив металеві кулі на електричні й
оглушив солдат, після чого гелікоптер був вільний.
Неочікуваний напад (кінцевий розділ) Мефорій і Селевін вже майже підлітали до Кітеж-граду.
— Селевін! Ти бач які перед нами хмарочоси?
— Ти краще б зашифрований сигнал поліції послухав.
— А що там?
— Неприємності Меф. Ми прилетіли в найбільше місто у світі, не