навіть буде легко якісь високі посади зайняти.
— Не можу вже цього дочекатись…
— Тобі у нас навряд чи сподобається, ми маємо кращі тільки
технології, а все інше відстає на тисячоліття від вас.
— Добре, потім це все обговоримо, зараз я знайду на мапі той ліс. —
Лара дістала артфон, включила на ньому мапу, написала в пошуку "ліс з
червоними деревами". — Все знайшла, кидаю тобі на артфон це
місцеположення. Валізу беру я.
— Чекай но, йдемо прямо зараз?
Лара взяла із підлоги валізу за ручку (котру хтось приніс сюди) й
мовчки щезла.
"Образилась, мабуть, на мене" — Генрі постояв ще пару секунд і
телепортувався. Лара стояла у трав'яному полі з великою валізою у руці, солодкий вітерець розвіяв червоне волосся у повітрі. Зелений ліс позаду неї
розмивався на горизонті.
— Чого так далеко? — запитав Генрі дивлячись на далекий ліс. — Нам
не менше пару кілометрів до нього ще перти.
— Дивно… Ми мали з'явитися прямо перед лісом, значить не просто
так нас відкинуло.
— Ваше місце телепортації не є можливим для посадки, — сказав
артфон, — не відома сила не пропускає туди ніякі сигнали.
— Який все— таки сильний цей екскалибур... — здивувався Генрі.
В повітрі залунав гул військового гелікоптера. Лара обернулася і
побачила швидко вертоліт, котрий наближався з кожної секунди.
— Це військовий гелікоптер! — Голосно сказала Лара, ховаючи за
собою валізу.
Генрі обернувся і сказав:
— Келзей, мабуть.
Гелікоптер підлетів і опустився перед ними. Двері відчинились, з них
вийшов Фелерміт.
— Твою ж на ліво… — Генрі витягнув пістолет і направив на
прибульця, — ніколи б не догадався, що прилетить чорт як ти.
— Ей, спокійно, я вам кристал приніс. — Фелерміт закрив двері й
поставив перед собою рюкзак.
— Де тоді Келзей? Він ніби мав кристал принести.
— А він мені сказав принести кристал вам, ми ніби то тепер на одній
стороні, оскільки ворог у нас спільний. Ти Ларо мені хоч повір на слово.
— Як ви дізналися куди летіти? — Серйозно запитала Лара.
— Хтось підказав куди летіти, а я не сперечався, бо вертоліт цей
Келзея, і плюс в мене перестали працювати двигуни, я ніби то зробив тут
екстрену посадку.
— Як ти міг знати куди летіти, якщо ми пару хвилин захотіли сюди
прийти. — Сказав Генрі, опускаючи пістолет.
— Не знаю, монітор просто показував летіти сюди.
— До речі, ви ще працюєте на Президента?
— Як бачиш плани змінилися, я хотів би отримати за Келзея
винагороду, але це все було б не важливо, Келзей розказав, що задумав
Рицарь, тому мої гроші можуть зачекати.
— Нам? Нам з тобою?— Посміхнувся Генрі.
— Ні, ви зі мною. Не можна вам такі важливі речі довіряти. До того ж
в мене є свої рахунки з Рицарем.
— За брата мстиш?
— Ну во, ти розумієш, якщо чесно, мені все одно хочете чи не хочете
ви зі мною працювати, я буду робити те, що потрібно.
— А що ти вважаєш за потрібне?
— Не дати Рицарю заволодіти екскалибуром.
— І як ти це сам хочеш зробити?
— Сам? Ні… ніколи, Келзей сказав, що у короля є якісь план, а король
тут тільки ти.
— Сказав тобі?!
— Написав точніше. В нас один ворог тому не дивуйся.
— Ні, у нас два вороги.
— То як? Працюємо разом? — Фелер підійшов ближче.
— Ну добре, але робити те, що я кажу.
— План маєш тільки ти, тому домовились. — Фелер підійшов до них
ближче, — в моїй сумці червоний кристал, ніхто не хоче понести?
Генрі мовчки взяв рюкзак, відкрив його і побачив в середині червоне
світло.
— Ну що ж… — невпевнено сказав Генрі, — тепер хоч нам не
прийдеться пертися пішки, летимо разом.
— Ти королю чим слухаєш, в мене буквально перед вами почала
глючити система, вертоліт відключився, але плавно сісти я зміг.
— В радіусі кілометра стоїть захисне енергетичне поле, точніше із
чистої радіації, навіть телепорт не проб'є його. — Сказала Лара.
— Лишається по траві пертися пішки? — Генрі розчарувався.
— Можеш лишатися. — Фелерміт обернувся по сторонах, — а куди ми
йдемо?
— До цього лісу на горизонті.
Лара пішла першою, везучи за собою валізу. Всі троє рушили вперед
швидким кроком. Лара говорила з Фелером, а Генрі думав, як би зробити
все ідеально — "так, якщо тут зона в якій навіть артфони не працюють, то
як я зв'яжуся з Тереном? Це ж буде не можливо, або, якщо я заволодію
мечем, то якимось способом відключу ці блокіратори, це по любому якось
можна зробити". — біль в голові не давала ясно думати, а присутність